Чому не Еванс?. Агата Кристи

тих, на кого підозри не падають.

      – Так, – задумливо погодилася Френкі. – Слушний висновок. Зв’язок між Бассінґтоном-ффренчем і Алексом Прітчардом установити не вдасться. Але якби ми знали справжнє ім’я загиблого…

      – О! Це вже зовсім інша річ.

      – Отже, було дуже важливо, щоб особу покійного не встановили… Тому Кеймани й розіграли свою виставу. А втім, це був великий ризик.

      – Ну, тут ти забуваєш, що його тіло ідентифікували з блискавичною швидкістю. Після цього, навіть якби його фото і з’явилося в газетах (а ти знаєш, які нечіткі там зображення), люди могли б лише казати: «Дивно, як же ж цей Прітчард, що впав зі скелі, схожий на містера Ікс».

      – Тут є нюанс, – швидко додала Френкі. – Містер Ікс має бути не з тих, кого миттю кинуться шукати. Інакше кажучи, він не міг бути сім’янином, бо його дружина чи родичі одразу побігли б у поліцію і заявили про зникнення.

      – Яка ти розумничка, Френкі. Так, він або збирався за кордон, або щойно повернувся (засмагу мав ідеальну – як у мисливця на велику дичину – був схожий на нього), а ще не міг мати родичів, які все знали б про його пересування.

      – Ми просто прекрасно розслідуємо цей злочин, – схвально сказала дівчина. – Якщо, звісно, нічого не наплутали.

      – Дуже ймовірно, – відповів Боббі. – Але, як мені здається, усе, що ми тут наговорили, звучить раціонально, якщо не враховувати дикої неймовірності всієї цієї ситуації.

      Френкі безтурботним жестом відмахнулася від «дикої неймовірності».

      – Питання в тому, як діяти далі, – сказала вона. – Я думаю, що в нас є три варіанти.

      – Продовжуй, Шерлоку.

      – Перший варіант – це ти. Вони намагалися вбити тебе. Ймовірно, спробують знову. Тепер ми зможемо щось розвідати про них. Ну, тобто ти будеш приманкою.

      – Ні, дякую, Френкі, – з притиском відказав Боббі. – Цього разу мені пощастило, але не факт, що пощастить, якщо вони нападуть на мене з важким тупим предметом. Я збираюся бути дуже обережним після того, що сталося. Тож давай викреслимо варіант із приманкою.

      – Я боялася, що ти так скажеш, – зітхнула Френкі. – Молоді чоловіки в наші дні такі розманіжені. Батько так каже. Їм більше не подобається завдавати собі незручностей чи ризикувати життям. Як шкода.

      – Ага, дуже шкода, – мовив Боббі твердо. – Другий варіант?

      – Відштовхнутися від фрази «Чому не Еванс?» – відповіла Френкі. – Очевидно, загиблий приїхав сюди навідати Еванса, хай хто то був. Якщо нам вдасться знайти Еванса…

      – Як гадаєш, скільки Евансів живе в Марчболті?

      – Думаю, приблизно сімсот, – припустила дівчина.

      – Не менше! Можна спробувати, але щось я не певен.

      – Ми могли б зробити список Евансів і навідатися до ймовірних кандидатів.

      – І що ми в них запитаємо?

      – А це вже складніше, – відказала Френкі.

      – Потрібно більше інформації, – зазначив Боббі. – Тоді цей план може стати в пригоді. А який був третій варіант?

      – Бассінґтон-ффренч. Ця зачіпка мусить дати нам якусь інформацію. Це нерозповсюджене прізвище.