Чому не Еванс?. Агата Кристи

написав їм того ж вечора. Додавши, звісно, що це навряд чи має значення.

      – І що було потім?

      – Кейман відповів, ввічливо погодившись, що це не важливо, і подякувавши мені за клопіт. Я був ні в сих ні в тих.

      – А тоді за два дні ти отримав того листа від дивної контори, яка намагалася підкупити тебе на переїзд до Південної Америки?

      – Так.

      – Ну, – сказала Френкі, – я не знаю, чого тобі ще бракує. Спершу вони намагаються заманити тебе до Південної Америки, ти відмовляєшся, і тоді стежать за тобою і вибирають влучний момент, щоб додати у твоє пиво добрячу дозу морфію.

      – То, виходить, Кеймани таки причетні до цього?

      – Звісно, причетні!

      – Отже, – задумливо мовив Боббі, – якщо ти правильно відновила послідовність подій, то вони причетні. За нашою теорією, усе було так. Містера Ікс навмисне зіштовхують зі скелі – ймовірно, це робить БФ (перепрошую за ці багатозначні ініціали). Важливо, щоб особистість містера Ікс не встановили, тож йому в кишеню поклали портрет місіс К., а портрет прекрасної незнайомки вилучили. (Цікаво, хто вона?)

      – Не відхиляйся від теми, – серйозно сказала дівчина.

      – Місіс К. чекає, поки знайдуть фотографію, а тоді виходить на сцену в ролі вбитої горем сестри, що впізнала в містерові Ікс свого брата, який щойно повернувся здалеку.

      – Ти не віриш, що він насправді її брат?

      – Ні на мить! Ти знаєш, я весь час сумнівався. Кеймани – люди зовсім іншого кола. Тим часом загиблий був – недобре, звісно, так говорити, ніби я підстаркуватий англо-індієць, – але загиблий був справжнім pukka sahib[14].

      – А Кеймани однозначно – ні?

      – Дуже однозначно.

      – І ось, коли Кеймани вже думають, що все зійшло їм з рук – тіло упізнали, смерть визнали випадковою, все як по маслу, – з’являєшся ти й змішуєш їм карти, – далі роздумувала Френкі.

      – «Чому не Еванс?» – Боббі замислено повторив останні слова небіжчика. – Не розумію, що такого в цьому запитанні, що воно могло когось насторожити.

      – А! Це просто тому, що ти не знаєш. Це десь так, як складаєш завдання для кросворда. Пишеш запитання, і воно здається тобі таким до безглуздя простим, що всі одразу здогадаються, а потім страшенно дивуєшся, що ніхто й гадки не має, що ти собі задумав. «Чому не Еванс?» Ця фраза може здаватися їм збіса важливою, та вони не допетрали, що для тебе це просто маячня.

      – Ну й телепні.

      – Та отож. Але вони, можливо, подумали, що коли вже Прітчард сказав це, то міг сказати щось іще, що теж пригадається з часом. У кожному разі вони не хотіли ризикувати. Безпечніше було прибрати тебе.

      – Власне, вони дуже ризикували. Чому б не влаштувати ще один «нещасний випадок»?

      – Ні, ні, це було б нерозумно. Два нещасні випадки протягом тижня. Це навело б на думки про зв’язок між цими подіями, що, своєю чергою, спровокувало б додаткове розслідування обставин першої смерті. Ні, я вважаю, що простота їхнього методу насправді виважена.

      – Але ж ти казала, що морфій не так просто дістати.

      – Так

14

Жаргонний вислів (букв. пер. – «істинний володар»), який використовували в колоніальній Індії для схвальної характеристики європейців загалом і британських представників влади зокрема.