На твердій землі. Улас Самчук

з нею погодився, лишень обережно зазначив, що не кожному дано можливість володіти цим мистецтвом і що я, наприклад, позбавлений цього дару взагалі. Вона не годилася.

      – Якщо вже ви любите музику, – казала вона, – якщо ви маєте слух – можете також грати.

      – «Само грати», – казав я, – ще не вистарчає, треба «могти грати» і «вміти грати». Інакше, це буде не музика, а партацтво, а тому я вже волію радіо-апарат і найкраще виконання.

      Не дивлячись на ці наші гострі розбіжності, Марта все-таки запрошує мене на вечерю. Не можу відмовитись, це значило б легковаження гостинности. За вечерею переходимо на «модерне мистецтво», якого вона також не визнає. На її думку, це лиш безглузда базгранина телячого хвоста. Я хотів було щось заперечити, але пригадав, що її відношення до модерного мистецтва має деякий зв’язок з Леною, тому залишив цю проблему. Марта деякий час провокувала мене:

      – Ну… Розуміється. Ви, напевно, лишень за модерне, – казала вона з ноткою кпинів.

      – А як вам подобається Рубенс[43]? – відхиляв я мову в інший бік.

      – Рубенса я розумію, – відповідала вона.

      – Але його сучасники не конче розуміли, – відповідав я.

      – Як можна не розуміти Рубенса. Там все ясно, – казала вона.

      – Наші нащадки те саме казатимуть про Кокошку, – відповідав я.

      Останнє прізвище не справило на Марту ніякого враження, вона, напевно, його не чула, і це помогло нам відчепитися від модерного мистецтва.

      Я мав необережність зазначити, що суперечки не конче найкращий засіб для плекання добрих між людьми стосунків, на що моя гаряча опонентка виголосила цілу промову на захист суперечок.

      – Я з вами не погоджуюсь! Я з вами рішуче не погоджуюсь! – патетично казала Марта. – В суперечках огострюються погляди, родяться нові думки, постають ідеї.

      – Для цього існує дискусія, – обережно перечив я.

      – А яка різниця? Це лиш питання темпераментів, – вибухала Марта.

      – Дуже істотна різниця. Суперечки не так виявляють думки, як спричиняють конфлікти, а дискусія навпаки… – казав я тим же самим стриманим тоном.

      – Життя це і є конфлікти, – казала Марта.

      – Погоджуюсь. Лишень коли вони не самоціль, а засіб до цілі, – не здавався я.

      – А що, по-вашому, любов? – тоном прокуратора питала Марта.

      – Вимагається точнішого визначення: до кота, до брата, до ближнього? До доброї печені? – легковажно казав я.

      – Ви добре знаєте, що я маю на увазі, – нетерпеливилася Марта.

      – О! Розумію! Розумію! Кохання, ревнощі, зрада! Ніж в серце. Це вже конфлікт. Але є ще й інший варіант цієї штуки: Адоніси, гармонія сердець, пастушка, сопілки, соловейки…

      І соловейко щебетав, німіли квіти опівночі,

      коли весною серед ночі твої я очі цілував…

      – Але це вже не конче конфлікт, – казав я.

      – Не маю на увазі цієї солодкої патоки, – гарячкувала Марта.

      – Так

43

Рубенс Пітер Пауль (нід. Peter Paul Rubens; 1577–1640) – фламандський художних, представник епохи бароко.