Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

мила в душу лізе.

      Уже язик такий, як вулична китайка.

      Куди вітер, туди й він.

      Крутиться, як тріска в ополонці.

      Його і в ступі товкачем не влучиш.

      Зробив (або: Був) Хома, та й дома нема.

      В'ється, як гадина.

      Вертить хвостом.

      Крутить хвостиками.

      Вертиться, як чорт в бочці.

      Крутить, як циган сонцем.

      І нашому Богу, і вашому.

      Він ні нам, ні вам.

      Поможи, Боже, і нашим, і вашим!

      – Помагай, Біг, нашим!

      – А котрі ж ваші?

      – Котрі подужають!

      За тим Боже, хто зможе.

      Хто дужчий, той лучший.

      Двом богам ніколи не молитись.

      Перед паном Хведором, розходився ходором (кланяється, та ще не знати перед ким).

      У свято дзвониш (догоджає значним).

      Сюди гав – туди дзяв (і нашим і вашим).

      Бач, який викрутень.

      По кривому шляху поїхав.

      Підлазить, як чорт під монастир.

      Його і в ложці не піймаєш.

      І в корці води не піймаєш.

      Його і в окропі на піймаєш.

      Його і в ступі не влучиш.

      Замкни перед чортом двері, то він тобі вікном.

      По правді роби, по правді й очі повилазять.

      У тихому болоті чорти плодяться (водяться, живуть).

      Тиха вода людей топить, а бистра тільки лякає.

      Тиха вода греблі рве.

      – … вода береги ломить.

      – … а бистра гатить (тамує).

      Од тиха все лихо.

      З тихеньких все лихо встає (виходить). Ходить, як овечка, а буцкає, як баран.

      Телят боїться, а воли краде.

      Не кождий слабий, що стогне.

      Не кожний спить, що храпить.

      Знишка та зтишка.

      Спідтишка греблі рве.

      Так як та свиня: стишка мішки рве.

      Спідтишка литки рве.

      Мов собака спідтишка.

      Вліз, як сучка у глечик.

      Гляне – молоко скисне.

      Зігнувсь у три погибелі (від лиха, або прикидається).

      Зашморгом цей дивиться.

      Очима світить, а (або: Ет, в очі світить, а поза очі) боком душу тягне.

      Потайного собаки треба гірше боятися (або: гірше бійся).

      Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає.

      Чоловік нічого: так собі – маленька собачка.

      Скулився, стулився… гей, пес! ще й хвіст підтягнув (піджав).

      Собачого трохи, та ще й потайний.

      Добрий був би чоловік, та собаками підшитий.

      Собаками підбитий.

      Лисом підшитий, псом підбитий.

      Жметься, гнеться – як кулявий дідько.

      Він і вкусить, і меду дасть.

      Вкладається, як чортяка в мисочку.

      На язиці мід, а під язиком лід.

      Ей, стережися тої омани, як вогню.

      Та то ще, гляди марево! Марево, паноче, увесь світ мороче.

      Були такі дурні, що нас