Фауст. Иоганн Гете

[29]

      Учень

      Немов крізь сон я слухаю все те.

      За мудрі ради вам подяка щира;

      Коли ж іще мене ви повчите?

      Мефістофель

      Я помогти готовий завше.

      Учень

      Я не піду од вас, не взявши

      Хоч пари писаних рядків:

      В альбом що-небудь я б просив.

      Мефістофель

      Гаразд!

      (Пише й дає).

      Учень

      (читає)

      Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum.[30]

      (З пошаною закриває альбома, вклоняється й виходить).

      Мефістофель

      Слухай цих слів та змії, тітки моєї, поради —

      Будеш своїй богорівності

      сам незабаром нерадий!

      Фауст

      (увіходить)

      Куди ж ми підемо?

      Мефістофель

      Побудемо, де слід:

      Оглянем перш малий, за ним великий світ.

      Побачиш, буде до любові

      Тобі цей курс наук чудовий.

      Фауст

      Задовга в мене борода,

      І пустувать мені шкода.

      Боюсь, що зробим кепську спробу,

      Цей світ – не на мою подобу;

      На людях нічусь я, малюсь,

      Завжди соромлюсь і гублюсь.

      Мефістофель

      Нічого, друже мій, усе це згодом дасться,

      У себе тільки вір, і ти доб'єшся щастя.

      Фауст

      А як же з дому нам піти?

      Де тії коні, повіз, челядь?

      Мефістофель

      Та наші так: плаща лише простелять —

      І пошуміли у світи!

      У смілий цей політ з собою

      Речей багато не бери;

      Ми миттю злинем догори,

      Ось тільки я дмухну югою —

      Легенько скрізь летітиметься нам!

      Поздоровляю вас з новим життям!

      Авербахів склеп у Лейпцигу

      Веселе товариство розважається.

      Фрош

      Ніхто не п'є, не веселиться.

      Я покажу вам кислі лиця!

      Завжди, бувало, горите,

      А це, як мокрі, сидите!

      Брандер

      Себе вини! Бо й ти хороший теж:

      Ні свинства, ні дурниці не сплетеш.

      Фрош

      (виливає йому на голову склянку вина)

      На й те, і те!

      Брандер

      З свиней свиня!

      Фрош

      А ти не в'язни, як пеня!

      Зібель

      За двері геть! Не треба чвар!

      Усяк лиш пий і пісню шквар:

      Гей, гей-а-гей!

      Альтмаєр

      Ой пробі! Вати, вати!

      Оглухну я, як будуть так співати.

      Зібель

      Як од склепінь луна іде,

      То, значить, добре бас гуде.

      Фрош

      Отак! Кому ж не в лад,

      того в три вирви гнать!

      Ой тара-ляра-ля!

      Альтмаєр

      Ой

30

Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum. – «Будете, як Бог, знати добро і зло» (латин). – Біблійними словами, з якими спокусник-змій звертається до Єви, не лише Мефістофель резюмує свої міркування про «дерево з золотими плодами», а й завершується складна тема роздумів над Біблією.