Фауст. Иоганн Гете

як не все і збагнете —

      Слова ж препишні є на те!

      Та ви в цей перший рік занять

      Повинні пильно працювать:

      Щодня п'ять лекцій буде в вас;

      З дзвінком завжди заходьте зразу в клас

      Заздалегідь завчіть урок

      З своїх книжок – рядок в рядок,

      Побачите, що вчитель вчить

      Достотно так, як там стоїть,

      І все пишіть у зошит свій,

      Мов то диктує Дух Святий.

      Учень

      Я розумію це чудово:

      Не спи, у класі сидячи,

      Усе записуй слово в слово,

      Іди додому та й учи.

      Мефістофель

      То вибирайте ж факультет!

      Учень

      У правознавстві щось принади я не бачу.

      Мефістофель

      За це я вас не винувачу:

      Наука права – то не мед.

      Закон, права, правопорядок —

      Все те прийшло до нас у спадок,

      Передавалось, як лишай,

      Із роду в рід, із краю в край.

      Страждай, тому що ти нащадок:

      Ум – безумом і злом добро стає,

      А що у нас природне право є,

      Про те нема ніде і згадок.

      Учень

      Тому, що досі думав сам,

      У вас підтвердження знайшов я.

      Чи не піти ж на богослов'я?

      Мефістофель

      Я б не хотів зле радить вам.

      В науці тій обачним треба бути,

      Щоб на слизьку дорогу не ступить.

      Розлито стільки в ній таємної отрути,

      Що трудно нам її од ліків одрізнить.

      Найкраще й тут – одного лиш держіться

      І на слова учителя кляніться,

      Тоді вам прикростей не знать.

      І взагалі, держіться слова,

      І в храм пізнання путь готова.

      Учень

      Але ж до слів потрібно і понять!

      Мефістофель

      Авжеж, це так, міркуючи сумлінно;

      Та де понять не стане, неодмінно

      Словами слід їх підмінять.

      Словами спорять на всі теми,

      Словами творять всі системи,

      Словам тим віри всі діймають,

      Із слова букв не викидають.

      Учень

      Пробачте, я вам відбираю час,

      Розпитуючи без упину,

      Та хтів би я почуть од вас

      Ще кілька слів про медицину.

      Три роки швидко промайнуть,

      А ще ж яка далека путь!

      Та вже як хто покаже пальцем,

      То ніби охітніше йти.

      Мефістофель

      (до себе)

      Ну, мабуть, годі сухоти,

      Явлюся знов, як чорт – зухвальцем.

      (Вголос)

      Дух медицини легко зрозуміть.

      Великий і малий світ вивчити прийдеться,

      А там – нехай усе ведеться,

      Як Бог велить!

      Тут нічого в премудрощах витать —

      Не перевчиш усього і за вік;

      Хто нагоду зумів піймать,

      То тільки й чоловік.

      А ви збудовані як треба,

      Та й смілість би у вас найшлась, —

      І як повірите ви в себе,

      То й інші теж повірять в вас.

      Займіться,