Курячий бульйон для душі. Эми Ньюмарк

Ну, він прив’язав мене та запитав, що ж вона про нього говорила. Я відповів, що розповім, якщо прокинуся.

      Насправді трубка для харчування виявилася не такою вже поганою. Вона приблизно півсантиметра в діаметрі й сорок шість сантиметрів завдовжки. Вона виходила з мого шлунка, обвивалася навколо мене, мов ласо, та приклеювалася наліпкою. До неї, мабуть, пасував би класичний ковбойський капелюх. Але замість того до ласо був доточений величезний шприц без плунжера. Шість разів на день я розмотував ласо, доточував цей обрізаний шприц до кінця трубки та виливав туди баночку харчової суміші Boost Plus. Одного разу я цю штуку спробував на язик. І сповнився вдячності за те, що годують мене крізь трубку. Кумедно, що, коли я заливав у трубку склянку води, воліючи промити її, моя ротова порожнина та горло зволожувалися.

      Є світло в кінці тунелю. Діагноз мені поставили в червні 2007-го. А в жовтні того-таки року підтвердили, що раку в мене немає. Ось така видалася коротка подорож, що змінила моє життя, надала нової сили моїм стосункам із Богом та родиною, дозволила збагнути, що дійсно є важливим, а що ні. Щодня я дякую Богові за своє добре здоров’я. Я намагаюся «відплатити наперед» іншим онкопацієнтам.

      До речі, доктор Каттау теж із мене покепкував. Перш ніж виймати трубку з мого шлунка, він сказав, що боляче не буде!

Нік Ніксон

      21. Несподівані дарунки

      Життя коротке, отже, живи його. Кохання рідкісне, тож хапайся за нього.

      Страх контролює тебе, тож подивися йому у вічі.

      Спогади дорогі, тож цінуй їх. У нас є лиш одне життя, тож живи його!

Невідомий автор

      Коли я прокинулася після операції з видалення, здавалося б, доброякісної кісти яєчників, на мене чекала несподівана та прикра новина. Лікар сказав мені, що в мене рак. Те саме жахливе «Слово на Р!». І що найгірше, рак яєчників, відомий як мовчазний убивця.

      Мене переповнювали запитання й емоції. Як я маю жити? Що буде далі? Як я скажу про це своїм близьким? Чи втрачу я волосся?

      Відтоді все зануртувало, мов буревій. Усе сталося дуже швидко. Хіміотерапія почалася за два тижні після діагнозу. Я дізналася, що, починаючи з чотирнадцятого по сімнадцятий день, моє волосся буде випадати пасмами. А я лише шість місяців, як вийшла заміж. Як мій чоловік поставиться до блідої, одутлої, голомозої жінки зі шрамами, нудотою та іншими потенційними побічними ефектами майбутньої подорожі? Як я збережу всю ту силу, впевненість і харизму, що привабили його до мене? Можливо, варто запропонувати йому піти? Урешті-решт, він, звісно ж, не такого чекав.

      Я була налякана та почувалася безсилою й самотньою. Як тепер відновити рівновагу? І замість того, щоб день за днем дивитись, як випадає моє волосся, я вирішила взяти власне життя до своїх рук. На чотирнадцятий день я оселилась у розкішному готелі на березі океану, озброїлася широким асортиментом перук і шампанським. Моя прекрасна донечка та