Рослини. Отсутствует

частині клітини, яка і є бактерією, скупчена ядерна речовина – дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). Це скупчення називають нуклеоїдом, тобто «схожим на ядро».

      Більшість бактерій гинуть від високої температури, ультрафіолетових променів, хімічних речовин. Втім, є такі види, які можуть пристосовуватися до дуже важких умов. Туберкульозна паличка, наприклад, вкрита оболонкою, яка просякнута речовиною, що нагадує віск, в інших – оболонка вкрита слизом. А деякі бактерії в несприятливих умовах утворюють спори. Такі мікроби називають бацилами. Частина вмісту їхньої клітини ущільнюється і втрачає вологу. Поступово оболонка клітини руйнується і спора виходить назовні. Її новоутворена оболонка має смолоподібні речовини, які запобігають проникненню всередину не тільки води, а навіть кислот, що здатні завдавати великої шкоди органічним тканинам. Коли такі спори знов опиняються в сприятливих умовах, вони бубнявіють і проростають. В оболонці спори утворюється отвір, через який назовні виходить її вміст. Згодом ця нова клітина одягає нову оболонку і робиться здатною до поділу.

      Більшість бактерій рухаються за допомогою джгутиків – дуже тонких білкових ниток. У деяких є тільки один джгутик, інші мають їх на одному або ж обох кінцях своєї клітини. Є й такі, що цілком покриті тоненькими волосками – фімбріями. Крім того, при рухові бактерії часто вигинають або скорочують тіло, а деякі викидають з одного боку слиз, завдяки чому рухаються, як маленька ракета.

      Розмножуються ці мікроскопічні утворення зазвичай поділом клітин. Але деякі набули здатності до розмноження статевим шляхом. При цьому дві клітини наближаються одна до одної. Між ними утворюється місток, що поєднує їх, по якому здійснюється обмін хромосомами.

      Розмножуються бактерії надзвичайно швидко. У середньому клітина ділиться на дві кожні двадцять хвилин. Таким чином, за добу лише одна особина може дати потомство вагою 1800 кг, а за тиждень його маса може досягти маси земної кулі. На щастя, різні негативні фактори, наприклад нестача вологи, поживних речовин, наявність отрути і таке інше, стоять на перешкоді до того, щоб бактерії заполонили світ.

      Живуть бактерії всюди: у воді, в повітрі, на землі та під землею. Більшості з них необхідне повітря для дихання. Такі бактерії називаються аеробними. Але існують і такі, для яких кисень є отрутою.

      Палочкоподібна бактерія з фімбріями

      Такі бактерії називаються анаеробними. Вони живуть глибоко під землею, в товщах піску та намулу, глибоко під водою – всюди, куди не досягає повітря. їх знаходять навіть на десятиметровій океанській глибині в намулі.

      Сила-силенна бактерій мешкає навіть у стратосфері, на висоті 15—20 км, де багато шкідливого для життя космічного випромінювання, а температура нижча 55° С. Вони мають жовтогарячий колір і називаються флавобактини. Втім, це бактерії певного виду, а інші в повітрі почувають себе не дуже добре, бо їм там немає чим живитися. Вони тільки подорожують разом з пилинками в повітряних потоках, а розвиваються лише там,