Рослини. Отсутствует

зародок, який складається з сім’ядолі, первісного корінця – радикули – та зародкового пагона з брунечкою.

      Сім’ядолі містять запас поживних речовин. У частині рослин у кожній насінині їх дві. Тому вони звуться дводольними. Інші мають одну сім’ядолю і звуться однодольними. В цьому разі поживні речовини містяться в ендоспермі, який оточує зародок. Є ендосперм і в частини дводольних рослин, наприклад у триколірної фіалки та жовтецю.

      Поки насіння не потрапить у вологе середовище, воно перебуває у спокої і може залишатися в такому стані тривалий час, щоправда – обмежений. Для різних рослин він є різним. Наприклад, насіння кропу чи петрушки втрачає схожість уже за рік, а гарбуз або огірки можуть прорости аж через десять років. Є й рекордсмени. У 1954 р. в басейні річки Юкон у Канаді було знайдене вмерзле в ґрунт насіння арктичного люпину, вік якого дорівнює, як визначили вчені, 10—15 тис. років. Незважаючи на це, насіння проросло в 1966 р.

      Та ось насіння потрапило у вологу теплу землю. Через малесеньку пору мікропіле у його шкірці всередину насінини надходить вода, і вона починає бубнявіти, бо вода рухається з клітини в клітину. Під її впливом активізуються ферменти, які сприяють перетворенню запасів крохмалю на глюкозу, що переноситься в зони росту. В них клітини починають ділитися. За 3—4 дні насінна шкірочка розривається і назовні виходить корінь, який розвився з первісного корінця. Він швидко занурюється у ґрунт і закріплюється за допомогою кореневих волосків. Потім починає рости зародковий пагін, який виходить на поверхню ґрунту разом з брунечкою та сім’ядолями (у деяких рослин, наприклад у квасолі, сім’ядолі залишаються під землею). З брунечки розвивається надземне стебло та листя, а сім’ядолі відпадають, бо їхній запас поживних речовин рослина повністю використала і може добувати собі харч за допомогою фотосинтезу.

      Глава 3. ФОРМИ ТА ЗВИЧКИ РОСЛИН

      Рослини є дуже різноманітними. І щоб якось розібратися в цьому розмаїтті, науковці домовилися розподілити їх на кілька великих груп. За низкою ознак рослини розподіляються на нижчі та вищі. До нижчих належать такі, тіло яких не розчленоване на корінь і пагін, а представлене сланню (таломом). Так називають тіло нижчих рослин – водоростей та лишайників. Вищі рослини, які мають корінь і пагін, поділяють на плауноподібні (плаунові та молодильникові), хвощеподібні (хвощі та ін.), папоротеподібні, а також голонасінні (насінні папороті, саговники, бенетитові, гінг-кокові та хвойні) і покритонасінні (квіткові).

      Нещодавно до нижчих рослин відносили ще й гриби. Проте зараз їх розглядають як окреме царство організмів, для яких характерна відсутність у клітинах хлорофілу і крохмалю.

      Немає хлорофілу і в переважної кількості бактерій, втім, ці одноклітинні організми завдовжки всього кілька десятих мікрона також зазвичай відносять до рослин. У XX столітті їх теж вирізнили в окреме царство дроб’янок,