Рослини. Отсутствует

У деяких бобових, наприклад спаржевої квасолі, він, коли достигає, розтріскується сам і викидає квасолини поряд із собою.

      За допомогою оплодня рослини успішно вирішують дуже важливу для них «транспортну проблему». Адже їм треба якось розповсюдити насіння якомога далі від місця свого зростання. І скільки ж тут «інженерних винаходів»! І парашутики (як у кульбаби), і крильця (як у клена), і багато чого іншого. Але найдивовижнішим явищем, мабуть, є «рослини-артилеристи». Серед них найвідомі-шим можна вважати шалений огірок, який росте на узбережжі Середземного моря і в нас у Криму. Плід цієї рослини нагадує сливу й має дуже міцні стінки. Якщо зрілий плід відірвати від плодоніжки, у місці відриву утворюється отвір, через який майже тієї ж миті викидається суміш з клейкого соку та насіння. Всередині вони знаходяться під тиском майже 6 атмосфер, тому так і поводяться. А «стріляє» такий огірок аж на 12 м і більше. При цьому швидкість польоту доволі важкого насіння дорівнює 10 м/сек.

      У тропічних лісах росте ліана занонія. На початку XX століття її насіння, розмах «крил» . якого сягає 15 см, було використане як взірець для будування перших планерів.

      Соковиті плоди зазвичай складаються з трьох шарів: першого – тонкого зовнішнього; другого – переважно соковитого і м’ясистого, який містить багато цукру або олії, як, наприклад, оливи; і останнього – внутрішнього. Часто він перетворюється на кам’янисту тканину і утворює кісточку, як у сливи, вишні чи абрикоса.

      Соковиті плоди бувають багатонасінними (яблуко, груша, гарбуз) та однонасінними (слива, маслина, вишня).

      Різновидом соковитих плодів є ягоди. Вони утворюються роз-рослим квітколожем – нижньою частиною квітки, яка поєднує її зі стеблом. Усі ягоди містять багато насіння, але не мають кісточок. До них належать полуниця, суниця, журавлина, виноград, пасльон та багато інших, навіть гарбуз, огірок, томати та перець.

      Насіння тропічної ліани занонії.

      Найкрупнішими плодами є плоди добре відомого нам гарбуза. Іноді вони досягають велетенських розмірів. Так, у 1970 р. один англієць виростив на городі гарбуз, вага якого була близько 93 кг.

      А найдовші плоди виростають у змієподібної дині. Вони сягають двох метрів у довжину.

      Найбільшим плодом з тих, що ростуть на деревах, можна вважати плоди хлібного дерева, які охоче їдять мешканці тропіків. Вони мають довжину 90 см, ширину – 50 см, а їхня вага сягає 40 кг. Зрозуміло, що не всяка гілка здатна витримати таку вагу. Отож плоди хлібного дерева прикріплюються прямо до стовбура. З м’якоті плоду, солодкого на смак, місцеві жителі печуть хліб. Ось чому дерево і називають хлібним. Тубільці збирають стиглі плоди, складають їх у яму і накривають листям. Там вони починають бродити як справжнє тісто. Його потроху виймають і готують на вогнищі.

      А серед горіхів найбільшим вважаються плоди сейшельської пальми. Вони здавна були знайомі мешканцям західного узбережжя Індії. Горіхи незвичної форми (здається,