Притулок пророцтв. Дэниел Киз

знявся в небо, Дуґан визирнув в ілюмінатор. Аеродром танув на очах. Вони вже розсікали хмари.

      – Віддайте мені гаманець і все, що у вас є при собі, – скомандував його супроводжувач, коли літак набрав висоту.

      Дуґан вивернув кишені.

      – Шифрований мобільний і криптоключ залиште, – сказав офіцер, простягаючи йому рюкзак. – Візьміть, переодягнетеся в туалеті.

      Дуґан оглянув свої штани, піджак, краватку.

      – Що не так з моїм одягом?

      – У Греції бути схожим на американця не дуже безпечно.

      Що ж, слушно. Він узяв рюкзак, втиснувся в туалетну кабінку й почав переодягатися: потерті джинси, проста чорна футболка, заляпані мазутом сандалії, обтріпаний светр і протерта на ліктях шкіряна куртка. Вивчаючи своє відображення у дзеркалі, Дуґан подумав, що коли відростити дводенну щетину, його легко приймуть за студента. Він склав своє «цивільне» і засунув у рюкзак.

      Коли він вийшов, офіцер схвально кивнув.

      – Ну, тепер, може, й вийде вдавати неамериканця.

      – А якісь документи, паспорт?

      Його супроводжувач розкрив цупкий світло-коричневий конверт. Кимвал підготувала паспорт із фотокарткою Дуґана на ім’я Спіроса Діодоруса. У конверті також лежали скручені рурочками євро та грецькі драхми.

      – Я б не відмовився від ще однієї склянки віскі.

      – Я читаю ваші думки. Усе вже на вашому столику.

      Дуґан зробив кілька ковтків і розстебнув свій портфель. Попорпавшись, вийняв бейсбольний м’яч сина, загорнутий у зім’ятий папір. Покрутив його в руках. У пам’яті зринула світлина, що стояла в рамочці на столі у нього на роботі. На ній Френк-молодший здіймав цей м’ячик високо вгору. Поряд – його сива бабуся, Дуґанова мати, обоє гордо усміхаються в об’єктив.

      Він розгладив папірець. Френк-молодший склав для нього головоломку, описуючи місце, де вони мали разом поснідати і відсвяткувати трофей, який він отримав за те, що не пропустив жодного удару в грі. «ТАМ, ДЕ ЗА СКЛОМ, ДАЛЕКО-ДАЛЕКО, ВИДНО, ЯК КРУТИТЬСЯ КУЛЯ ЗЕМНА», великими літерами.

      Вони з сином почали грати в загадки, коли хлопчикові виповнилося сім. Дуґан розповів йому, що в коледжі не вступав у братства, а сам заснував Семантичне товариство імені Чарльза Гордона-Китайця14. Малий був вражений.

      У школі Френк-молодший вирішив піти його стопами. Коли Дуґан повів його на фільм «Бетмен назавжди», малий так захопився моторошним Загадником Едвардом Нігмою, що, наслідуючи батька, створив у початковій школі власний клуб «Гурток Едварда-Загадника».

      Дуґан знову перевів погляд на зім’ятий клаптик паперу, на якому син написав свою загадку: «ТАМ, ДЕ ЗА СКЛОМ, ДАЛЕКО-ДАЛЕКО, ВИДНО, ЯК КРУТИТЬСЯ КУЛЯ ЗЕМНА». Розгадати її було нескладно. Френк-молодший з бабусею чекали його на сніданок у «Вікнах у світ», на самому вершечку однієї з веж-близнюків. Це було одинадцятого вересня. Проте Дуґан не встиг.

      Він загорнув м’яч в останню синову загадку і заховав назад у портфель. Допив своє віскі. Наступним терактом у Штатах стане операція «Зуби дракона». І тепер саме йому випало відшукати Рейвен Слейд і вивідати в неї пророчі загадки, у яких Тедеску зашифрував вказівки

14

Англійський генерал другої половини ХІХ століття, прославився в боях у Китаї та Хартумі.