Завдання Героїв . Морган Райс

відкидав його біля воріт.

      “Що я тобі казав?”

      Перш ніж Тор зміг щось відповісти, страж нахилився і боляче вдарив його ногою. Тор відчув важкий удар по ребрах, коли солдат вдарив його вдруге.

      На цей раз Тор зловив ногу солдата в повітрі. Він смикнув її, позбавивши його рівноваги і збивши його з ніг.

      Сам Тор швидко піднявся на ноги. Одночасно з ним піднявся і страж. Тор подивився на нього, вражений тим, що тільки що зробив. Навпроти нього стояв розсерджений солдат.

      “Зараз я не просто закую тебе в кайдани!” – закричав він. – “Але й змушу тебе заплатити. Ніхто не сміє чіпати вартового Короля! Забудь про вступ до Легіону – тепер ти вирушиш до підземелля! Тобі пощастить, якщо ти ще коли-небудь побачиш сонячне світло!”

      Солдат дістав ланцюг з кайданами на кінці. Він наблизився до Тора, жадаючи розплати.

      Тор квапливо розмірковував. Він не міг дозволити закувати себе в кайдани, але, разом з тим, він не хотів заподіювати шкоду королівській варті. Він повинен швидко щось придумати. І тут хлопець згадав про свою пращу. Його рефлекси спрацювали швидше розуму, він схопив її, помістив туди камінь, прицілився і вистрілив.

      Камінь пролетів і вибив кайдани з рук враженого стража. Він також влучив по його пальцях. Солдат відсунувся і струснув свою руку, закричавши від болю, а кайдани з гуркотом впали на землю.

      Кидаючи на Тора нищівний погляд, вартовий вийняв свій меч. Тор побачив характерне металеве кільце.

      “Це була твоя остання помилка”, – пригрозив йому солдат, наступаючи.

      У Тора не було вибору – ця людина просто його йому не залишила. Він помістив інший камінь у свою пращу і метнув його. Він цілився свідомо – Тор хотів не вбити стража, а тільки зупинити його. Тому замість того, щоб цілитися йому в серце, ніс, око або голову, хлопець прицілився в місце, яке, як він знав напевно, зупинить його, але не вб’є.

      Тор прицілився вартовому між ніг.

      Він метнув камінь не в повну силу, але достатньо для того, щоб вкласти чоловіка.

      Це був прекрасний постріл.

      Страж впав, упустив свій меч і, схопившись за пах, згорнувся в клубочок.

      “Тебе повісять за це!” – застогнав він від дикого болю. – “Варта! Варта!”

      Тор підняв очі і побачив кількох Королівських солдат, які бігли до нього.

      Тепер або ніколи.

      Не гаючи часу, він кинувся до отвору. Він повинен потрапити на арену і заявити про себе. І він битиметься з будь-ким, хто встане у нього на шляху.

      РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

      Маꥳл сидів у верхній залі свого замку, у своїй затишній кімнаті для зустрічей, яку використовував для особистих справ. Він сидів на своєму особистому троні, вирізаному з дерева, та дивився на чотирьох своїх дітей, що стояли перед ним. Там був його найстарший син, Кендрик, двадцяти п’яти років; прекрасний воїн та справжній джентльмен. Він був найбільш схожий на Маꥳла з-поміж інших дітей – це було іронічно, з огляду на те, що він був байстрюком, єдиною дитиною Маꥳла від іншої жінки, яку він вже давно забув. Маꥳл виховував