Капітан Смуток. Сергій Мартинюк

побої, що чинилися в кожній другій сім’ї тієї нервової епохи. Хоча дати прочухана йому було за що, і ми – свідки багатьох діянь Пі – про це добре знали. Знали і глухо мовчали. Ніхто з нас не був зацікавлений у тому, щоб зіпсувати усталений образ хоча б чогось ідеального в полі нашого зору.

      Чого вартували тільки вечірні тусівки Пі в бесідці з ватагами зальотних панків чи старшими пацанами з двору та їхніми дівками з цигарками в ротах. Нас трусило від одних тільки припущень, що там відбувається і про що мовиться!..

      Коли батьки заганяли нас мало не силоміць спати, ми, наче принишклі пуголовки з напіввідкритими пельками, до болю в скронях вслухалися з-під ковдри в п’яні крики, що лунали з бесідки, намагаючись усотати до найменших подробиць усе роблене там. Не знаю, як Пі вдавалося знаходити компроміс із матір’ю і як вона ставилася до гулянок сина, але факт лишався фактом: Пі й далі гульбенив пізніми вечорами з тутешніми і зайшлими дорослими.

      При цьому маму він любив так, що коли йому випадало згадати про неї в розмові, голос Пі починав звучати ніжно й тонко, майже по-дівчачому, і в тому всьому не залишалося й сліду від звичного хуліганського образу. Такі от дитячі метаморфози.

      Між тим, Пі лишався дитиною. Час від часу він зависав і з нами. Ділився новими досвідами, гострими словечками, карколомними історіями, паршивими манерами та тривожними настроями дорослого світу… Рідше – мріями, навіяними кіношними образами.

      Був період, коли Пі жив і бачив себе кілером, чим геть проїв наші юні вуха. Він уявляв себе в довгому пальті поверх білої футболки, у чорній шапочці та сонцезахисних окулярах, з незворушно черствим обличчям та «Berettа 92FS» у руці. Пі казав, що кращого фільму, де було б стільки різної та незвичайної зброї, він не знає. Коли ж я вперше побачив «Леона», то не міг відірвати погляду від тендітної Наталі Портман. Герой Жана Рено, хоча й вселяв у мене хлопчаче захоплення, видавався приреченим самітником-вовкулакою. Від нього навіть через скло телеекрана віяло протухлим яєчним жовтком смерті.

      Окрім того, Пі мав звичку безпардонно колупатися в носі і стріляти виловленими там кальмарами у присутніх. Під час цієї процедури, не зводячи зі співрозмовника погляду великих сіро-зелених очей, він міг захоплено розповідати про голі груди Іванки з другого під’їзду, яка вчора вночі буцімто демонструвала їх у бесідці, безсоромно приспустивши ліфчик до живота.