Ініціація. Клубне видання. Люко Дашвар

«не знайшли»?! – запитує золоту пані. – Тіло щезло?

      – Я ж кажу: така заплутана історія! Наречена заходить, коридор – весь у крові! Весь!

      – І стіни? – Очі важкої тітки азартно блищать.

      – І стіни! Усе в крові! А на підлозі крейдою окреслений контур тіла.

      – То поліцейські зробили! Поліція завжди фіксує позу жертви, – демонструє обізнаність молодик.

      – Поза була, а тіла не було.

      – А куди воно, пардон, поділося? – ще більше активізується понурий чоловік.

      – Певно, поліція забрала.

      – А хто повідомив поліції, що нотаріуса вбили? – У понурому чоловікові прокидається слідчий. – Консьєрж?

      – Ні. Кажуть, консьєрж спав. Крізь сон ніби бачив поліцейський автомобіль біля будинку.

      – Прикольно! – чесно признається молодик. – Дуже цікаво!

      – Нам цікаво, а вся нотаріальна контора на вухах: не можуть колегу знайти! – відповідає золота пані. – Обдзвонюють лікарні, морги, поліцейські відділки, намагаються з’ясувати, куди саме відвезли тіло нотаріуса. І наречена та заважає вкрай.

      – Наречену треба допитати, – каже понурий чоловік. – Вона є носієм інформації про приватне життя нотаріуса.

      – Її неможливо розпитати, – авторитетно заявляє золота пані. – Вона в шоковому стані і товче тільки одне!

      – Що? – встряє важка тітка.

      – «Я знала, що цим скінчиться!»

      – То вона! Готовий побитися об заклад: то справа рук нареченої, – резюмує понурий чоловік. – Вона нотаріуса вбила.

      – І як би вона мертве тіло сховала? – дивується золота пані. – Ви б бачили ту наречену: сорок кілограмів кісток. Вона й пачку чипсів у руці не втримає.

      – А в неї коханець є! З поліції! – упевнено відбиває пас понурий чоловік. – Він в темі, кажу вам. Допоміг тіло сховати.

      – Треба порадити нотаріусам продивитися записи з камер стеження, – вирішує діяти молодик, навіть робить крок до дверей нотаріальної контори.

      – Вони, по-вашому, діти? – зупиняє його золота жінка. – Нотаріуси свої пошуки з цього і розпочали!

      – І що показали записи? – питає молодик.

      – Учора камери на будинку, де нотаріуса вбили, не працювали, – відповідає золота пані. – Кажу ж: така підозріла історія.

      – І що в нас за країна? – психує важка жінка. – Камери не працюють, тіла зникають. Це все – поліція! Кажу вам: нова поліція вся продажна!

      – І всі нотаріуси продажні, – резюмує молодик. – Вони так безсоромно косять бабло, що потім косять їх.

      – А наречену однаково шкода! – кажу я раптом голосно. – Якщо вона і справді вбила нотаріуса, значить, було за що!

      Змовники обертаються до мене в бездоганному синхроні: щось знаєш? Кажи!

      – Ні. Нічого такого! Просто думки вголос!

      – Мені час! І так згаяла півгодини задарма! – Золота пані враз втрачає до мене інтерес, суне геть. Слідом за нею зграйка змовників розповзається і тане на очах. А як же заколот? Скасовується?..

      Підходжу ближче до дешевих металевих дверей нотаріальної контори, читаю на папірці