Сплячі красуні. Стивен Кинг

синові за кілька хвилин.

      – Але ж, Клінте, це збіса серйозна проблема. У цій зміні ми маємо шість офіцерів, плюс ви, я, Бланш в офісі і ще Данфі в господарчому блоку. А в нас сто чотирнадцять утримуваних жінок, і сюди їде ще одна. Більшість офіцерів – вони, як Квіґлі, розуміють, що мають обов’язок, і я сподіваюся, вони якийсь час витримають цю напругу. За що я дякую Богу, оскільки не знаю, коли ми можемо очікувати на підкріплення і якою буде його кількість. Розумієте?

      Клінт розумів.

      – Гаразд. По-перше, доку, що робитимемо з Кітті?

      – Ми зв’яжемося з ЦКЗ, попросимо, щоб прислали якихось хлопців у захисних костюмах, хай приїдуть, вивезуть її, проведуть обстеження, але… – Клінт розвів руками, показуючи, наскільки безглуздим це мусить бути. – Якщо це так поширилося, як ви мені розказали, і преса, здається, це явно підтверджує, ми не отримаємо жодної допомоги, допоки щось допоміжне там не з’явиться. Правильно?

      Котс так і тримала руки схрещеними на грудях. Клінт загадався, чи не утримує директорка себе таким чином, щоб не виказати свого тремтіння? Від цієї думки йому одночасно покращало й погіршало.

      – Я припускаю, нам також не варто сподіватися на те, що зараз її забере з наших рук Свята Тереза чи хтось інший? Мабуть, у них самих теж повні руки.

      – Обдзвонити нам треба всіх, але очікування в мене теж такі самі. – сказав Клінт. – Тому замкнемо її міцно, триматимемо на карантині. Не варто, щоб хтось наближався до неї чи торкався її, навіть у рукавичках. Ван може спостерігати за нею з Вартівні. Як щось зміниться, якщо вона виявлятиме неспокій, чи прокинеться, ми зразу ж прибіжимо.

      – Це вже схоже на план. – Котс змахнула рукою в повітрі, де пурхала якась нетля. – Дурна комаха. Як вони сюди потрапляють? Чорти б її взяли. І наступне: як щодо решти нашого населення? Що нам робити з ними?

      – Що ви маєте на увазі? – Клінт ляпнув долонею по нетлі, але промахнувся. Вона відлетіла вгору, до флуоресцентного плафона на стелі.

      – Якщо вони отак засинатимуть… – показала директорка на Мак-Дейвід.

      Клінт торкнувся свого лоба, майже впевнений, що той пашить жаром. На думку йому навернулася маячня з варіантами відповідей на таке запитання:

      Як завадити утримуваним у в’язниці заснути? Вибрати з наступного:

      А) безперервно, закільцьовано транслювати по тюремній аудіосистемі оповіщення гурту «Металліка»;

      B) видати кожній арештантці ножа і наказати їй різати себе, щойно вона відчує сонливість;

      С) видати кожній торбу декседрину104;

      D) усе вищенаведене;

      E) нічого не робити.

      – Є ліки, які можуть утримувати людей від сну, але, Дженіс, я сказав би, що більшість жінок тут призвичаєні до наркотиків. Сама ідея накачувати їх чимось протилежним аж ніяк не здається мені нешкідливою чи безпечною. І взагалі, я навряд чи можу виписати рецепт, скажімо, на сто таблеток таких ліків, як Провігіл105. Гадаю, провізор у «Райт Ейді» дивитиметься на таке підозріло,

104

«Dexedrine» (Декстроамфетамін) – психостимулятор, який використовується для лікування нарколепсії та порушення уваги.

105

«Provigil» – потужний аналгептик, зокрема використовується проти денної сонливості, входить до списку психотропних засобів.