Дон Жуан. Джордж Гордон Байрон

революції 1789 р. Неодноразово змінювала свій політичний напрям.

      57

      Тут, як і в останніх рядках строфи 2, перелічені імена найвідоміших французьких політичних діячів і полководців епохи Французької революції; майже всі вони вмерли насильницькою смертю.

      58

      Гораціо Нельсон (1758—1805) – славетний англійський адмірал, загинув у битві при Трафальгарі.

      59

      Агамемнон – легендарний вождь греків уТроянській війні.

      60

      Занурюючись у суть справи (латин.).

      У посланні «Про мистецтво поетичне» Горацій радить епічному поетові починати з середини, тобто з суті справи

      61

      Гідальго – іспанський дворянин.

      62

      На думку біографів і коментаторів, опис донни Інеси та її родинних стосунків містить численні натяки на поетову дружину, леді Байрон, і на історію її розриву з Байроном.

      63

      Педро Кальдерон де ля Барка (1600—1680) та Фелікс Лопе де Вега (1562—1635) – великі іспанські драматурги.

      64

      Семюел Ромілі (1757—1818) – відомий англійський юрист. Коли він після смерті дружини наклав на себе руки, слідством була встановлена його психічна ненормальність. Байрон ненавидів Ромілі, оскільки той при розриві поета з дружиною став на її бік і змусив Байрона дати згоду на неофіційне розлучення.

      65

      Марія Еджворт (1767—1849) – автор популярних романів та повчальних книжок для дітей.

      66

      Макасар – порт на острові Сулавесі, традиційне місце вивезення екзотичних товарів та прянощів.

      67

      Тут і в кількох наступних строфах – натяки на родинну драму самого Байрона.

      68

      «Пастух Коридон до красеня» (латин.).

      Публій Овідій Назон (43 до н. е. – бл. 18 н. е.) – римський поет. Анакреон (Анакреонт, бл. 570—487 до н. е.) – давньогрецький поет-лірик, у своїй творчості оспівував вино та кохання. Гай Валерій Катулл (бл. 87 – бл. 54 до н. е.) – римський поет-лірик. Публій Верґілій Марон (70—19 до н. е.) – римський поет; «Пастух Коридон…» – цитата з Верґілієвих «Буколік», Еклога II.

      69

      Лукрецій Кар (98—55 до н. е.) – римський поет, автор філософської поеми «Про природу речей». Децім Юній Ювенал (бл. 60 – бл. 127) – римський поет-сатирик. Марк Валерій Марціал (бл. 42—101) – римський поет, відомий різкими, часто непристойними епіграмами.

      70

      Августин Блаженний (354—450) – християнський письменник.

      71

      Мовленого досить! (Латин.)

      72

      Боабділ (справжнє ім’я – Абу Абд-Алах) – останній мавританський король Гранади; після поразки від іспанського війська (1492) значна частина маврів переселилась до Африки.

      73

      Антоній – святий католицької церкви. Байрон натякає на те, що холод допоміг Антонієві подолати спокусу.

      74

      Арміда – чаклунка, персонаж поеми Т. Тассо «Визволений Єрусалим».

      75

      Між нами (латин.).

      76

      Між