Гніздо. Володимир Єшкілєв

клапани комбінезону.

      – Модна штука, – погодилась Оса, встромляючи свої тонкі альфійські ноги в обтягуючі анізоборні штани. – Я такий комбік бачила, коли ми сюди летіли. Оп-ля!

      – Що ти там бачила, лічинка! – пирхнула корінна авреліанка Лерон. – Тебе ж везли шестирічною, як біологічний вантаж…

      – Затули пащу, товстолапа! – обірвала її Пела. – Ще раз нявкнеш на Осу, я з тебе самої біологічний вантаж зроблю.

      – Припиніть розмови! – гримнула на дівчат кураторка. – Одягайтесь швидше, автобуси вже чекають.

      За лічені хвилини вихованки жіночого сектора вишикувались біля шлюзу, на ходу встромляючи у ніздрі противірусні фільтри. Кураторка ретельно перевірила зовнішній вигляд своїх підопічних і поклала долоню на червону панель шлюзового сканера. Мембрана тріснула, і вихованки вийшли на поверхню Аврелії.

      Шкільний двір цього ранку мав незвичний вигляд. У світловому колі стояли автобуси, а біля них люди у формі Зоряного Флоту. Вихованок знову вишикували. До шеренги, у якій нерухомо застигла Пела, підійшов флотський.

      – Я майстер Йун, – назвався він. – Ті, чиї прізвища я оголошу, сідають до жовтого автобуса.

      Серед оголошених прізвищ Пела Махоніко почула своє. Оса до жовтого автобуса не потрапила, й це засмутило Пелу. Вона хотіла сказати Осі на прощання щось приємне і підтримуюче, але її вже штовхали в плечі. За мить Пела сиділа в автобусі разом із трьома десятками вихованців і вихованок. Зручне крісло з гідроподушками приємно огорнуло стегна і плечі дівчини.

      Не гаючи часу, майстер Йун розпочав інструктаж:

      – Ви всі є курсантами моєї команди. Моя команда називається «восьма монтажна». Від сьогодні ми з вами працюватимемо у ремонтно-відновлювальному секторі космодрому, на майданчику номер три. Повторіть те, що я сказав!

      – Команда «восьма монтажна», ремсектор, третій майданчик, – без ентузіазму прогундосили новоспечені курсанти. Вони вже почали здогадуватись, яка саме робота чекає на них у сталевих лабіринтах Телона.

      – З цього моменту ви повинні виконувати всі мої розпорядження, – вів далі майстер Йун, – а також розпорядження мого заступника, флаг-марінера Ясмін.

      Поряд з Йуном опинилась молода вродлива жінка з темно-оливковою шкірою і великими очима. Пелі вона відразу сподобалась. Особливо її очі – темні, теплі і гіпнотичні. Світле волосся і блакитні очі Оси відразу виблякли у пам’яті Пели. Тепер їй кортіло дізнатись, яка ж на смак ця дивовижна оливкова шкіра.

      Вона так захопилась вродою Ясмін, що забула вслухатись у те, що каже Йун. А він розповідав про техніку, якою мали керувати бійці «восьмої монтажної».

      – …використовуються переважно роботи та роботизовані агрегати типу «7Т10» і «елефант», конструкцію яких ви повинні були вивчити на заняттях у школі, – казав майстер, акцентуючи підвищенням тону слово «повинні». Над головою майстра спалахнув плаский екран, на якому розгорнулась схема Телона, де яскравими кольорами