Заклик до любові. Ентоні де Мелло

та фантазія не існувала у вашій голові, ви б не мали прив’язаностей. Ви б любили речі й людей і щиро втішалися б ними, проте, будучи вільним від помилкових переконань, основою вашої любові до них не була б прив’язаність.

      І, за великим рахунком, чи існує якийсь інший спосіб отримувати справжнє задоволення від чогось?

      VI. Тепер прогляньте, немов би за списком, усі оті ваші прив’язаності. І, звертаючись до кожної особи чи предмета, який спаде на думку, скажіть: «Насправді я зовсім до тебе не прив’язаний. Я лишень вводив себе в оману через переконання, що без тебе я не почуватимуся щасливим».

      Просто зробіть це чесно й щиросердно, і своїми очима побачте ту зміну, що станеться всередині вас:

      «Я насправді зовсім не прив’язаний до тебе. Я просто обманював себе через переконання, що без тебе мені не бути щасливим».

      Медитація 5

      Ваш розум творить нещастя

      Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

(Марк 10:25)

      Що потрібно зробити, аби стати щасливим?

      Щось зробити для цього не можете ані ви, ані будь-хто інший. Чому? З тієї простої причини, що ви вже щасливі – тут-таки й зараз. Тож як можна стати тим, ким ти вже є?

      Якщо це так, то чому ж ви не відчуваєте цього щастя, котре вже й так ваше?

      Тому що ваш розум творить нещастя, постійно й увесь час. Позбудьтеся страждання, викиньте його зі свого розуму, і щастя, яке постійно було вашим, негайно з’явиться на поверхні.

      Як саме позбутися нещастя?

      Знайдіть, що його спричиняє, і погляньте на цю ситуацію, рішучо і неухильно. Воно автоматично відпаде само по собі.

      Тепер, якщо поглянете уважно, то побачите, що є одне, і тільки одне, що спричиняє нещастя.

      Ім’я йому – Прив’язаність. Що таке прив’язаність?

      Прив’язаність – це емоційний стан чіпляння за щось, викликаний переконанням, що без певної речи чи без певної людини ви не можете бути щасливим.

      Цей емоційний стан чіпляння складається з двох елементів; один з них позитивний, а інший – негативний. Позитивний елемент – це спалах задоволення й захоплення, те радісне збудження, яке ви відчуваєте, коли отримуєте те, до чого прив’язані. Негативний елемент – це відчуття загрози й напруження, яке завжди супроводжує прив’язаність.

      Подумки уявіть когось, хто похапцем ковтає їжу у концтаборі: однією рукою він підносить їжу до рота, іншою захищає її від сусідів, котрі тут-таки вхоплять її, щойно той послабить захист. Це буде ідеальний образ залежної людини.

      Тож прив’язаність самою своєю природою робить вас вразливим для емоційних потрясінь і завжди погрожує розбити ваш внутрішній спокій.

      Тож як можна сподіватися, щоб людина з прив’язаностями увійшла у той океан щастя, що називається Царство Боже? Так можна сподіватися, що верблюд пройде через вушко голки!

      Отже, ось у чому трагедія прив’язаності: якщо її об’єкт не можна отримати, вона спричиняє нещастя. Але якщо його досягнуто, він не стає