Заклик до любові. Ентоні де Мелло

і бути, як і були, нещасною людиною?

      І десь глибоко всередині ви знаєте, що так воно і є, але й далі витрачаєте сили й енергію, здобуваючи це, хоча й так знаєте, що щастя воно вам не принесе.

      Г. І ще одне помилкове переконання: якщо всі ваші бажання здійсняться, ви будете щасливі.

      Неправда. Насправді якраз оці бажання й прив’язаності саме й роблять вас напруженим, розчарованим, знервованим, занепокоєним і зляканим.

      Перелічіть списком всі свої прив’язаності й бажання і кожному з них скажіть такі слова: «Глибоко в серці я знаю: навіть досягши тебе, я не здобуду щастя».

      І замислитесь над істинністю цих слів. Досягнення бажаного може, щонайбільше, принести спалах задоволення й збудження. Не плутайте це зі щастям.

      Тоді що ж таке щастя?

      Мало хто знає сам, й ніхто не зможе розказати вам про це, бо ж щастя неможливо описати. Чи можете ви описати світло людям, що просиділи у пітьмах все своє життя? Можете описати реальність тому, хто снить? Зрозумійте свою пітьму – і вона зникне; тоді ви знатимете, що таке світло. Зрозумійте свій нічний кошмар, яким він є, і він припиниться; тоді ви прокинетесь для реального світу.

      Зрозумійте свої фальшиві переконання, й вони щезнуть. Тоді ви пізнаєте смак щастя.

      Тож якщо люди так відчайдушно прагнуть щастя, чому ж не намагаються зрозуміти своїх помилкових переконань?

      I. По-перше, їм навіть на думку не спадає усвідомити їхню помилковість чи бодай усвідомити, що це всього лишень переконання. Вони бачать їх як факти і реальність – настільки глибоко ті запрограмовані.

      II. По-друге – тому, що люди бояться втратити той єдиний світ, який їм відомий: світ бажань, прив’язаностей, страхів, суспільного тиску, напруження, амбіцій, занепокоєння, вини зі спалахами задоволення, полегшення та збудження, які все це приносить.

      Подумайте про когось, хто боїться відпустити нічний кошмар – кінець кінцем, це єдиний світ, який йому відомий. Тоді матимете чітку картину, як виглядає ваше життя й життя інших людей.

      Якщо хочете достягти тривалого щастя, мусите бути готові зненавидіти батька, матір, навіть своє власне життя й залишити всі свої статки й надбання.

      Як? Не зрікаючись їх чи відмовляючись, бо ж до того, від чого відмовляєшся силоміць, назавжди лишаєшся прикутий. Скоріше, бачачи їх тим, чим вони є – нічним кошмаром; і тоді, чи залишите ви їх, чи ні, вони втратять свій контроль над вами, свою силу шкодити вам, і ви нарешті прокинетеся від свого сну, від своєї темряви, свого страху, свого нещастя.

      Проведіть певний час, аналізуючи все те, за що ви чіпляєтесь, побачте все таким, яким воно є насправді, тобто кошмаром, що, з одного боку, приносить вам збудження і задоволення, але також викликає тривогу, напруження, боязкість, страх, нещастя – з іншого.

      Батько і мати – кошмарний сон. Дружина та діти, брати та сестри – кошмарний сон. Все ваше майно – кошмарний сон. Ваше життя, як воно є тепер, – кошмарний сон. Всі до єдиної речі, за які ви чіпляєтесь і переконали себе, що без них щастя не буде, – кошмарний сон.

      Тоді ви зненавидите батька