Його прощальний уклін. Артур Конан Дойл

Читать онлайн.
Название Його прощальний уклін
Автор произведения Артур Конан Дойл
Жанр Классические детективы
Серия Істини
Издательство Классические детективы
Год выпуска 1917
isbn 978-966-03-8185-8



Скачать книгу

виокремила одну з телеграм.

      – Ось вона. Прізвища справді немає, – сказала вона, розгладжуючи її на столику.

      – Я так і знав, – сказав Голмс. – Боже, який я ідіот! До побачення, міс, дуже вдячний вам. У мене немов гора з пліч звалилася…

      Коли ми вийшли на вулицю, він засміявся, вдоволено потираючи руки.

      – Ну? – спитав я.

      – Усе добре, мій любий Ватсоне! У мене в запасі було сім різних способів, як підібратися до телеграми. Але найменше я очікував, що пощастить уже з першого разу.

      – Про що ж ви дізналися?

      – Дізнався про відправний пункт наших пошуків. Вокзал Кінґс-Крос, – сказав він візникові, котрий під’їхав до нас кебом.

      – Отже, ми їдемо з Лондона?

      – Атож, до Кембриджа. Все свідчить про те, що шукати слід там.

      – Скажіть, будь ласка, Голмсе, – почав я, коли кеб гуркотів по Ґрейс-Інн-роуд, – ви вже здогадуєтеся, чому зник Ґодфрі Стонтон? Мені здається, що в жодній вашій справі мотиви не були настільки туманними. Ви навряд чи вірите, що його викрали, зазіхаючи на гроші його багатого дядечка.

      – Зізнаюся, любий Ватсоне, що мені це справді здається малоймовірним. Я висунув таку версію, щоб трохи розворушити цього надзвичайно неприємного стариганя.

      – І вам це якнайкраще вдалося. Але все ж, Голмсе, що сталося з хлопцем?

      – У мене є кілька ідей. По-перше, юнак зникає напередодні важливого матчу. Факт важливий, якщо врахувати, що він – найкращий гравець команди. Це може бути простим збігом або й ні. Аматорський спорт – видовище, на якому не заведено укладати парі. І все ж їх укладають. Отже, є люди, котрим вигідно вивести Стонтона з гри. Адже трапляється, що перед перегонами зникає найкращий кінь. Це перша версія. Друга ґрунтується на тому очевидному факті, що юнак незабаром стане власником величезного маєтку, хоча зараз його статки й скромні. Тому можна припустити, що він став жертвою зграї, яка зажадає за нього великий викуп.

      – Але ці версії не пояснюють телеграми…

      – Слушно, Ватсоне. Телеграма поки що залишається єдиним справжнім доказом, і ми не повинні відволікатися від неї. Тому і їдемо до Кембриджа. Там дізнаємося, яку роль відіграє телеграма в цій справі. Подальший хід розслідування наразі неясний, але я буду дуже здивований, якщо до вечора все (або майже все) не з’ясується.

      Уже стемніло, коли ми приїхали в старе університетське містечко. На вокзалі Голмс винайняв кеб і звелів візникові їхати до обійстя доктора Леслі Армстронґа. За кілька хвилин наш кеб зупинився біля великого будинку на жвавій вулиці. Ми увійшли в хол, і після довгого очікування нас запросили в приймальню лікаря.

      Ім’я доктора Леслі Армстронґа я не знав, що досить чітко показує, наскільки далекий я був тоді від медицини. Тепер мені відомо, що він не лише один із найкращих професорів медичного факультету, але й учений із європейським ім’ям, котрий зробив значний внесок у цілий ряд наук. Навіть нічого не чувши про його вчені заслуги, а лише раз поглянувши на нього, можна було з упевненістю сказати, що він видатна людина. У