На березі океану. Два покоління, дві історії, вічна любов. Дарья Мороз

молимо щодня:

      «Нехай прийде Царство його».

      Минає Диявола час,

      тому є стільки бід.

      Але ми спасіння ждемо,

      хай знає цілий світ.

      Радіємо Царем своїм,

      він запанує над усім.

      (ПРИСПІВ)

      Цар владу в небесах

      від Батька отримав свого.

      Тож молимо щодня:

      «Нехай прийде Царство його».

      Співають Єгові хвалу

      всі ангели святі,

      бо демони і Сатана

      вже з неба скинуті.

      Радіємо Царем своїм,

      він запанує над усім.

      (ПРИСПІВ)

      Цар владу в небесах

      від Батька отримав свого.

      Тож молимо щодня:

      «Нехай прийде Царство його».

      Коли почалась проповідь все стало на свої місця.

      – Дякую брат Сміт за прикрасну музику, вона неймовірна! -промовив проповідник. Весь хор сів на свої місця. Я в першому ряду. І в цей час відчиняються двері церкви, заходять літні люди. Чоловік та жінка. Я їх знаю. Вони проживають на іншому кінці містечка. Але чому вони спізнились-це вперше!?І тут, за ними входить твій дідусь Джек. Він був інший-не віруючий. Вродливий, стильний, небезпечний. Середнього зросту.Русяве волося. Хоч і худощавий але мав спортивну форму тіла. Я одразу звернула увагу на його підкачені, оголені руки. На ньому були коричневі брюки високої посадки. Туфлі чорного кольру та футболка що майже прилягала до тіла, вона була заправлена у брюки. Волося було зачісане на верх. Темні, густі брови. А ще я звернула увагуна те, що під короткий рукав він поставив щось квадратне. Мені здається то пачка сигарет. Що за дурень кладе так та носить сигарети. (Подумала я про себе).

      І тут пастир знову заговорив, дякуючи йому я відірвалась від незнайомця.

      – І якщо ми будемо говорити про музику, у мене є лише декілька слів, якими я б хотів поділитись з усіма Вами. Перед тим, як ми розпочнемо службу. Ті з Вас, хто вже бачив сьогоднішню ранкову газету, можуть здогадатись, що до цього коментаря мене зподвигнула приголомшлево, несподівана стаття. Друзі з'явився новий тип музики-Рок. Якщо -це можна назвати музикою. Нічого більш вульгарного і не американського ми небачили за остані 50 років. Це не музика- це ритм джунглів. Це негритянська музика! – після цих слів я різко повертаю голову на тата. Адже його колір шкіри чорний. І це був камінь на його грядку. Я теж смугла, тому частично і в мій. Ці люди ніколи непростят моїх батьків за змішання націй.-Це розпуста, що так популярна серед молоді. Це загроза для моралі наших дітей. Я представник Божого слова- і я затверджую. Це загроза для всьої нашої спільноти. Я призиваю всіх наших батьків, тримати своїх дітей від цієї постидної поведінки та музики.

      Вся інша проповідь йшла про наше місто, підлітків та їхнє майбутнє. Чесно кажучи я постійно ловила погляд на собі, того хлопця. Мені хотілось підійти до нього та тріснути по пиці. Він сидів безстидно таращився на мене і це ще не саме гірше. Він постійно тримав у роті сигарету, хоч вона була і не підпалена. Прийшов до церкви без рубашки та щей з сигаретою