Червоний горобець. Джейсон Метьюз

сигарету й випустив дим на стелю.

      – Тебе включили до спеціалізованого курсу в Інституті Кона.

      Домініка змусила себе заспокоїтися, не виявляючи жодних емоцій, водночас відчувши, як у животі з’явилось дивне відчуття й почало підійматися спиною. Під час підготовки люди пошепки перемовлялися про інститут: колишня державна школа номер чотири, більш відома як школа горобців, де чоловіків та жінок навчали шпигунському звабленню. «Ти посилаєш мене у школу повій», – подумала вона.

      – Так звану школу горобців? – спитала Домініка, стримуючи тремтіння в голосі. – Дядьку, я гадала, що вступаю до Служби агентом, що мене призначать до відділу і я почну працювати в розвідці. Там готують проституток, а не агентів.

      Вона відчувала, що ось-ось задихнеться.

      Ваня спокійно на неї поглянув.

      – Сприймай позитивно – ця підготовка відкриє безліч інших можливостей, коли ти почнеш керувати власними операціями в майбутньому.

      Він зручніше вмостився на дивані.

      – А операція з дипломатом, значить, буде медовою пасткою?

      Вона читала про брудні секс-операції в академії.

      – Об’єкт дуже сором’язливий. Ми багато місяців оцінювали його слабкості. Полковник Симьонов погоджується, що він людина вразлива.

      Домініка застигла.

      – Полковник знає, що ви плануєте зі мною зробити, про школу горобців? – вона захитала головою. – Він роздивлявся мене за столом. Був готовий розкрити мені рота й перевірити зуби.

      Ваня втрутився, тепер його голос звучав дещо надривно.

      – Я впевнений, він дуже вражений, він ветеран. Усі операції по-своєму унікальні. Ще не ухвалено остаточного рішення, як саме слід діяти. У будь-якому разі, для тебе це неабиякий шанс, Домініко.

      – Я не можу, – сказала Домініка. – Після попередньої операції, після того, як усе закінчилося, мені знадобилися місяці, щоб забути Устинова.

      – Ти згадуєш про це? Ти забула, що я казав? Зітри цей інцидент з пам’яті і ніколи до нього не повертайся, – сказав Ваня. – Я вимагаю повного дотримання цієї умови.

      – Я нікому ніколи не обмовилася й словом, – відказала Домініка. – Просто якщо це ще одна з таких операцій, я краще…

      – Ти «краще»? Ти тепер випускниця Академії і молодший офіцер служби. Ти прийматимеш призначення, які тобі дають, виконуватимеш накази і свій обов’язок. Ти захищатимеш Батьківщину.

      – Я прагну служити Росії, – сказала Домініка. – Просто я не бажаю, щоб мене використовували в таких операціях… Є люди, які займаються цією роботою регулярно, я чула про них. Чому не використати когось із них?

      Ваня нахмурився.

      – Годі. Більше ні слова. Ти не бачиш, яку можливість я тобі пропоную. Ти думаєш про себе, про свої дитячі клопоти. Будучи офіцером СВР, ти не можеш обирати. Ти лише бездоганно виконуєш накази. Якщо вирішиш відмовитись, якщо дозволиш своїм безглуздим упередженням зламати власну кар’єру, перш ніж вона почнеться, скажи про це зараз. Ми звільнимо тебе, закриємо твій файл, скасуємо пенсію та відберемо привілеї