Остання справа полковника Принципа. Сергій Постоловський

тільки Марта Римах, в дівочості – Шлеу, все бігала від вагону до вагону, вдивлялась у затемненні вікна купе, молила Бога, щоб це був дурний сон. Марта шукала свого чоловіка, який вже другу годину поспіль не відповідав на дзвінки. Провідник казав, що такий був і, мабуть, вже пішов. За ними всіма хіба встигнеш прослідкувати?!

      Марта розгублено вдивлялась у самотність та тишу купе, і з її зелених очей почали котитись гіркі сльози. Його телефон не відповідав, а про те, що у купе їхав саме її чоловік, Марті вказував запах парфумів. Римах був педантом і довіряв лише найкращому, що може подарувати французька парфумерія.

      Марта Римах сіла на жорсткий диван та мовила до провідника:

      – Залиште мене! І викликайте, нарешті, поліцію! Зникла людина, яку потрібно знайти.

      Так, того спекотного вівторка, із загадковим зникненням Семюеля Римаха, почалась історія однієї змови проти європейської держави, котру Бог чи то диявол нагородив стратегічно важливим геополітичним положенням, а її народ – жахливою ментальністю, в якій дивним і незрозумілим чином перепліталися рабська покірність, жорстокість, доброта, щедрість, волелюбство та відчайдушна хоробрість.

      Закінчувалось літо. Двадцять перше століття вже давно залишило за собою свою першу чверть і стрімко чимчикувало до половини відпущеного йому самим життям та законами природи терміну. Осінь не пророкувала нічого доброго. Борги росли, якість життя падала, а іноземні агенти розривали ту державу на шматки. Іноді навіть дивувало, як взагалі Київ ще тримається на плаву?

      Відповіді ніхто не знав. Людям залишалися одні лише здогадки та сподівання, на виправдання яких в тій країні вже звикли чекати десятиліттями.

      Розділ 2. ВИ НАМ ПОТРІБНІ, ПОЛКОВНИКУ! 

      ДУЖЕ ПОТРІБНІ…

      Він поклав лептоп на стіл. Увімкнув його – і за мить вже переглядав стрічку останніх новин, тримаючи в руках роздруківку поліцейського звіту Києва за добу. На перший погляд, все було без змін: десь мітинг, десь акт рейдерства, десь арешт корумпованого чиновника і майже повсюди ДТП. Але сорок хвилин тому почала з’являтися інформація про зникнення провідного консультанта фонду «Демократія та Східноєвропейський простір» Семюеля Римаха. Віртуальні версії газет та журналів викладали матеріал у різних інтерпретаціях. Деякі згадували лише про те, що Римах сів у Одесі на потяг, а в Києві його вже не було. Інші встигли вирвати з провідника свідчення. Той запевняв, що Римах одразу зайшов до свого купе і більше він його не бачив. Найхутчіші розповідали про діяльність фонду в тій державі. Найтерплячіші розпочали полювання на Марту Римах. І тільки сім із трьохсот шістдесяти десяти трьох джерел, які він промоніторив, казали про причетність Семюеля до роботи в Управлінні, США, штат Вірджинія. А два найкмітливіших журналісти задавалися питанням, з чого це раптом американський шпигун рік тому несподівано з’явився на просторах країни? Що було потрібно йому у Києві та й в Одесі в час гострого політичного протистояння офіційного Києва з Москвою?

      Для