2010: Друга одіссея. Артур Кларк

як слід попрактикуватися – тут усі розмовляють англійською.

      Американці вміють нав’язати свою мову іншим! Я інколи соромлюся нашого шовінізму чи нашої ліні.

      Рівень англійської на борту коливається від ідеального – головний інженер Саша Ковальов міг би запросто працювати диктором на БіБіСі – до варіанту «якщо говориш швидко, то не має значення, скільки помилок припускаєшся». Єдиний, хто не розмовляє англійською вільно, це Женя Марченко, яка в останню мить посіла місце Ірми Якуніної. Між іншим, приємно дізнатися, що з Ірмою усе гаразд – яке це мало бути для неї розчарування! Цікаво, чи почне вона знову вправлятися в дельтапланеризмі?

      Якщо вже говорити про нещасні випадки… Видно, що Женя теж пережила жахливу катастрофу. Хоча пластичні хірурги постаралися на славу, все-таки помітно, що вона серйозно обгоріла. Женя у нас немов дочка усього екіпажу, і команда ставиться до неї, хотів уже сказати зі співчуттям, але це надто поблажливо. Скажімо так, з особливою добротою.

      Можливо, тобі цікаво, як я ладнаю із капітаном Танею. Ну, Таня мені дуже подобається, але сердити її не хотілося б. Немає жодних сумнівів, хто заправляє усім на цьому кораблі. Головний лікар Руденко – ти зустрічалася з нею у Гонолулу на підписанні Аерокосмічній Конвенції два роки тому, і, я певен, ти не забула останню вечірку. Тож можеш зрозуміти, чому ми називаємо її Катериною Великою, звісно, за її широкою спиною…

      Але годі пліткувати. Час спливає, мені неприємно буде перевантажити мережу. І, до речі, цей особистий дзвінок має бути справді особистим. Проте в цій мережі достатньо відгалужень, тому не дивуйся, якщо раптом отримаєш повідомлення з іншого маршруту.

      Я чекаю на звістку від тебе. Скажи дівчатам, що я поговорю з ними пізніше. Я кохаю тебе, люблю вас усіх, дуже сумую за тобою і Крісом. Якщо повернуся, то обіцяю: ніколи не поїду так надовго.

      Відтак запала коротка пауза, протягом якої було чути шипіння. Нарешті явно комп’ютерно синтезований голос виголосив: «Завершено передачу повідомлення. Чотириста тридцять два дріб сім із космічного корабля «Леонов». Щойно Керолайн Флойд вимкнула передавач, як два дельфіни зісковзнули з поверхні басейну й попрямували в Тихий океан, залишаючи по собі брижі на воді.

      Коли Крістофер зрозумів, що його друзі попливли геть, він почав плакати. Мати взяла його на руки, намагаючись заспокоїти, але ще довго їй це не вдавалося.

      Розділ 8. Шлях повз Юпітер

      Зображення Юпітера, помережене стрічками білих хмар, плямистими смугами лососево-рожевого кольору й Великою червоною плямою, що наче недобре око, загрозливо поглядала на людей, зависло на проекційному екрані льотної палуби космічного корабля. Планета заповнювала вже три чверті екрана, але ніхто не звертав уваги на осяяний диск, усі очі увіп’ялися в темний серп у його кутку. Там, на нічному боці планети, китайський космічний корабель наближався до миті істини.

      «Це абсурд, – подумав Флойд. – Ми не зможемо нічого розгледіти за сорок мільйонів