Восьма звичка. Від ефективності до величі. Стівен Р. Кові

бачення, важливо мати на увазі не лише бачення того, що можливо «десь і колись», але й того, що ми бачимо в інших людях, їхній прихований потенціал. Бачення – це дещо більше, ніж проста послідовність дій, виконання певного завдання, досягнення будь-чого; тут ідеться про формування і поширення нашого світогляду на людей, проголошення переконань, віру в людей і допомогу їм у розпізнаванні й реалізації їхнього потенціалу, – допомогу в пошуку ними свого голосу.

      У багатьох східних культурах люди вітають одне одного, склавши долоні біля грудей у вигляді перевернутої букви V і вклоняючись. Роблячи так, вони говорять: «Я вітаю велич, що міститься у вас» або «Я вітаю божественне у вас». Я знаю одну жінку, яка, знайомлячись із ким-небудь, завжди промовляє вголос або подумки: «Я люблю вас. Як вас звати?» Дивлячись на людей крізь призму їхнього потенціалу і найкращих учинків, а не буденної поведінки чи слабкостей, ми генеруємо позитивну енергію, яка витікає з нас і передається іншим. Така позитивна дія є також одним зі шляхів до відновлення зіпсованих взаємин. Це також ключ до успішного батьківства.

      Ти підсадиш мене, я підсаджу тебе, і ми разом підніматимемося.

Квакерська приказка

      Сприйняття людей, безвідносно до їхньої поведінки, є джерелом великої сили, оскільки, вчинивши так, ми підтверджуємо їхню фундаментальну, безумовну цінність. Коли ми відчуваємо і визнаємо потенціал інших людей, ми наче тримаємо перед ними дзеркало, що показує лише найкраще в них. Подібне позитивне бачення не лише дозволяє людям ставати якнайкращими, але й звільняє нас від реакції на небажану поведінку. Коли поведінка людини є значно нижчою за її потенціал, наше позитивне ставлення і слова промовляють: «Це не схоже на вас».

      Пригадую, як під час однієї закордонної поїздки багато років тому мене познайомили з молодиком років вісімнадцяти. Він пройшов через чималі випробування, зокрема наркотичну й алкогольну залежність. Хоча він і намагався змінити своє життя, після спілкування віч-на-віч я зробив висновок, що він не може знайти правильний шлях у житті і сумнівається в собі. Я також звернув увагу на те, що він був особливим чоловіком, сповненим величі і справжнього потенціалу. Його обличчя і душа випромінювали ці якості. Перш ніж розпрощатися, я поглянув йому в очі і сказав, що він стане надзвичайно впливовою людиною в світі у майбутньому і що в нього є неабиякі таланти і потенціал.

      Через двадцять років по тому він став одним із найкомпетентніших людей, яких я будь-коли знав. У нього чудова сім’я, і він по-справжньому реалізував себе як фахівець. Нещодавно його зустрів мій друг. Під час спілкування цей чоловік несподівано пригадав описаний мною випадок. Він сказав моєму товаришу: «Ви собі навіть не уявляєте, як ця одна година вплинула на моє життя. Мені сказали, що в мене є потенціал, більший, ніж я можу уявити. Ця думка залишалася зі мною. І саме вона привела до усіх змін у моєму житті».

      Розвивати звичку підтримувати людей, постійно і щиро говорити їм про віру в них – особливо коли