Название | Діва Млинища |
---|---|
Автор произведения | Володимир Лис |
Жанр | Современная зарубежная литература |
Серия | |
Издательство | Современная зарубежная литература |
Год выпуска | 2016 |
isbn | 978-617-12-1804-8, 978-617-12-1520-7, 9786171218031 |
«Та я ж поборов його, – подумав Панас. – Ось же мої рани… ниють ночами… ось же мої ноги, які стільки сходили. А там йде оно Параска, яку колись любив, заради щастя якої пішов до війська… Вона так ни мусила чинити… Я побачив неї ув Гафії, Гапці, а Параски там ни було, от яка біда… А може, Параски ни було і в самій Парасці?..»
Син підійшов до нього, а він до сина.
– Що, тату, тута було? – спитав Марко.
– А нічого, синку, – одказав Панас. – Нічого. Так… Маньоври…
І поклав руку на чорняву синову голову.
ІІ. Родичі
10. Іграшка графині
У сорокові роки дев’ятнадцятого століття село Загоряни, яке до того до річки Мережки більше тулилося, посунуло до озера, дві нові хати неподалік нього з’явилися, а по тому на краю села стали будувати й нову волосну управу. Ці зміни спричинило рішення графа Драницького поставити край села, десь за півверстви від озера, невеличкий літній палац або літню дачу, куди мав приїжджати з сім’єю відпочивати саме влітку. Згодом від церкви туди перемістився й сільський центр, а від управи виросла єврейська, або, як у селі казали, жидівська вулиця.
Та графові недовго довелося тішитися літнім палацом. Незабаром виявилося, що сімнадцять літ тому, під час польського повстання, коли й народився знаменитий лозунг «За нашу і вашу свободу», Драницький допомагав повстанцям, а главі польського уряду князю Адаму Чарторийському поміг для озброєння війська значною сумою. Граф був людиною скрупульозною і дотошною, тож бажав, аби його участь у боротьбі за незалежність Речі Посполитої була зафіксована для нащадків. На біду, його розписка, що передає солідну суму, лишилася в якогось капітана Падерецького і, коли обшукали капітанів маєток, натрапили й на той папірець. Оскільки сам граф був недосяжним, бо перебував у Франції, постановили конфіскувати всі його маєтки, палаци і землю. Так сталося і з палацом у Любовні й літньою дачею в Загорянах. Загорянці (або загорєнці по-тутешньому) стали «державними селянами», тобто не належали вже нікому, крім імперії, але оброк, який тепер називався податком, мусили платити в державну казну.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примітки
1
День перевороту, що привів до влади Наполеона. (Тут і далі прим. авт.)
2
Тітка (діал.).
3
Конкретніше, прихильніше (діал.).
4
Болотяна трава (діал.).
5
Підстилка (діал.).
6
Журавлина, бруслина (діал.).
7
Свіже