Кладовище домашніх тварин. Стівен Кінг

Читать онлайн.
Название Кладовище домашніх тварин
Автор произведения Стівен Кінг
Жанр Ужасы и Мистика
Серия
Издательство Ужасы и Мистика
Год выпуска 1983
isbn 978-966-14-9545-5,978-966-14-9548-6,978-966-14-9653-7



Скачать книгу

питати напряму. Вона неохоче розкривала свої думки. Луїс завжди захоплювався цією рисою її характеру.

      – Татку, а ми багаті?

      – Ні, – відповів він. – Але й від голоду точно не помремо.

      – У школі Майкл Бернс сказав, що всі лікарі багаті.

      – Ну, скажи Майклу Бернсу, що є чимало лікарів, які стають багатими, але для цього треба років із двадцять попрацювати. І, повір мені, ти вже точно не заробиш статок, гаруючи в університетському лазареті. Ти можеш набити кишені, якщо ти спеціаліст. Гінеколог, ортопед чи невролог. Їм щастить. А у терапевтів на кшталт мене це їсть багато часу.

      – Тоді чому ти не став спеціалістом, татку?

      Луїс знову подумав про свої моделі: про те, як одного дня він просто перехотів будувати аероплани; про те, як вкінець утомився від «тигрів»[31] і реплік пістолетів; про те, як нарешті збагнув (здається, це забрало в нього цілу ніч), що будувати вітрильники в пляшках – це доволі дурне заняття; і ще він подумав про те, що було б, якби він усе життя перевіряв дитячі ноги на плоскостопість чи, натягнувши латексну рукавичку, досліджував найдопитливішим із пальців вагінальні канали якоїсь жінки в пошуках ґуль та наривів.

      – Просто не схотів.

      У кабінет зайшов Черч. Він оцінив ситуацію своїми світло-зеленими очима, стрибнув на підвіконня і вирішив влягтися спати. Зиркнувши на кота, Еллі насупилася. Така поведінка дочки здивувала Луїса: зазвичай Еллі дивилися на Черча з такою любов’ю і ніжністю, що це навіть трохи лякало. Вона почала ходити повз шафи, байдуже розглядаючи моделі на полицях.

      – А могил на тому «Кладвишчі домажніх тварин» багато, правда? – голос її звучав майже спокійно.

      «То ось у чому річ», – подумав Луїс, але навіть не підняв голови; перевіривши інструкцію, він заходився приклеювати каретні ліхтарі[32] до машини.

      – Я б сказав, їх там було більше сотні, – промимрив він.

      – Татку, а чому домашні тваринки не живуть так довго, як люди?

      – Деякі тварини живуть так само довго, – сказав Луїс, – а деякі навіть більше. У слонів дуже тривале життя, а ще бувають такі старі морські черепахи, що ніхто й не знає, скільки їм років… чи знає, але все одно не вірить.

      Еллі просто пропустила його слова повз вуха.

      – Слони й морські черепахи – не домашні тваринки. Домашні тваринки довго не живуть. Майкл Бернс каже, що для собаки один рік – це як для людини дев’ять.

      – Сім, – автоматично виправив її Луїс. – Я розумію, про що ти, сонечку, і частка правди в цьому є. Пес, який дожив до дванадцяти років, – старий пес. Є така штука, називається метаболізм, і він, як це сказати? Відміряє час. О, він іще багато чого робить – деякі люди можуть багато їсти і не товстіти через свій метаболізм, як твоя мама. Інші ж люди, такі як я, наприклад, – тільки з’їдять зайвий шматочок, і їх одразу розносить. У нас просто різний метаболізм, ось і все. Але найкраще він працює як біологічний годинник для усіх живих істот. У собак дуже швидкий метаболізм, а в людей він повільніший. Більшість з нас живе до сімдесяти двох



<p>31</p>

Німецький важкий танк часів Другої світової війни, розроблений у 1941–1942 роках фірмою «Хеншель» під керівництвом Ервіна Адерса.

<p>32</p>

Перші автомобілі були обладнані світильниками зі свічками, успадкованими від каретних екіпажів. Згодом їх почали виготовляти на нафті та ацетилені. Виконуючи функцію примітивних фар, вони все одно зберігали форму каретних ліхтарів.