Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця. Олександр Ільченко

Читать онлайн.



Скачать книгу

внісши тацю з тернівкою столітньою, стояла тут же, спокійна, величава, але, здавалося, вже ні гич не збентежена після того переполоху.

      – Я? Зазіхнув на честь? – преповажно перепитав Михайлик. – Я?.. Та це ж чудово!

      І аж просіяв.

      – Я це поправлю, – мовив молодик.

      – Тобто як? – спантеличено спитав єпископ.

      – Полагоджу.

      – Не розумію.

      – Я оженюся з нею, – намагаючись не дивитись на Ярину, простодушно проголосив Михайлик.

      – Ого?! – прохопилась панна Подолянка.

      – Бовть, як жаба в болото! – пискнув Хівря.

      – Ми оженимось, – поважно потвердила й святоха Явдоха.

      – Отак притьмом? – спитав єпископ, тетеріючи з подиву перед нахабним хлопцем.

      А всі зареготали.

      – Тири-тири, дівонько, я твій жених? – хихотнув Хівря.

      – Хоч би в мене спитав, короленку, – глузливо кинула обшарпаному Михайликові пишна панянка Ярина.

      – Я ще не встиг, – пояснив хлопець.

      – Ми спитаємо, серденько, – заспокоїла й неня. – Як слід по закону!

      – Спасибі, ненько, – і панна Ярина ґречно посміхнулась до матері, бо ж була в монастирях хорошенько вихована, і тут же люто визвірилась на Михайлика, аж усім страшно стало, так лихо блиснули її прекрасні очі: – Щастя твоє, що ти з мамою, хлопчику! – і лагідним голоском, кепкуючи, додала: – Дай мамі ручку!

      І пішла до дверей ота хутка Яринка, строга, як ялинка, струнка, як хвоїнка, гостра, як тернинка.

      А від порога обернулась:

      – І щоб на очі мені більше не потрапляв!

      – Добре! – скраснівши, мов жарина, покірливо й лагідно, але голосно, з чоловічою впертістю гукнув Михайлик. – Я не сам прийду! – гукнув він їй услід. – Я не сам! Я зашлю старостів!

      – Балака, мов колядує, – здивувався владика.

      – Здурів! – штурхонула сина Явдоха.

      А панна Ярина, люта-прелюта, мимохіть затримавшись біля порога, аж поперхнулась тим сердитим і зневажливим словом, котрим хотіла була дати одкоша молоденькому нахабі, так поперхнулась лихим словом, аж мусила проковтнути його і, не пустивши пари з уст, мов галушкою вдавилась тендітна панночка, мерщій ступила на поріг, тікаючи від незлобивого, але таки досить дошкульного реготу, який так одностайно грянув за її спиною, бо ж на ту мить Михайлик знову вперто повторив:

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

iVBORw0KGgoAAAANSUhEUgAAAV4AAAHaCAMAAAB/1NHmAAAAGXRFWHRTb2Z0d2FyZQBBZG9iZSBJbWFnZVJlYWR5ccllPAAAADBQTFRFBgYGKSkpQ0NDVlZWZmZmdnZ2hoaGlpaWpqamt7e3xsbG19fX5ubm8fHx+fn5////V+GdVwAAs55JREFUeNrsnYli20qPpVn7Tr3/2875UJQseYuz9HT/M+17kziOLZEgCjjYDo7b/378F34c/yuC/xXv//2PkXNpo/X1Hy3e83+eYM+Rg/cxlxyDd87n8b/a++8+egq5jclzP/Uxe3J5/n8n3jV7a63WWkrVJ62Psf7Fy+ZQP9iJ6Ov/g+L9xHCc56gpxmCnVkc48OE9nzp9pdS/FPFI5TNN7SF+rcDn+f+G9s4cAh4nZTS2zzXnsg8+m2O0XFz4K2M+Qv9Kqf2n/zLXbcYeeyk9z/qJoP+DxJt9+9W31KP/jXS/eYPm3+tvH7czdw7ZaR+z9LrO/1zxdvmcjpp2GVo+upnfIl3Wr5JTDIeff26Cpi/fPdzw+ih6+vDds5U5/168538PnDrbZXTN0GJr+Tzsj6iPdNne88/Em+O3Tu/FPMzQ1ydvM1b/T0YOGNm3j8VfbxeC+vtnHr8HuOXNrssezC+hR/9PEu83QlutSJ1r733+k7d6eZVZ26ugbis8LPN3z2GW9Z+Oe2f2IfaBOYg+Ru9C//sX7Y/XWKunFA/nUuzt7ZXrA/1+C//a+M8W70qKVGNo2xzIRswWXGx/bRu2q5oJq5767DM6TP0DCZ9fRm+vhimW9jBV/3HiXU0G4b3JOONxlL984WAv0Jw/fJt3Z6q/+Diut0vjE8HOVdqMY80nANFqi6X/