Князь-варвар. Ігор Макарук

навершнику з дорогої тканини.

      Поступово її тіло вивільнювалося із обіймів одежі. Спочатку служниця допомогла здійняти навершник, потім розв’язала поневу, відложивши убів, а тоді допомогла вислизнути із білої сорочки, яка була пошита з тоненького, приємного на дотик шовку.

      Ладомира постала повністю гола біля ночов із теплою водою. Вона на якусь мить потягнулася догори, піднявшись на кінчиках тендітних пальчиків. Потягаючись, вона відчула тепло, яке зігрівало її спину, вириваючись із каміна, який палав позаду неї. Насолоджуючись миттю, яка поступово наповнювалася манливим передчуттям блаженства, яке вона зараз відчує, занурившись у теплу воду. Гаряча вода не лише омиє її тіло, вона віддасть їй своє тепло, розгарячивши томне жіноче тіло.

      Притримуючись за край глибоких ночов, Ладомира обережно з допомогою служниці опустилася у воду, занурившись у неї з головою. Мить пробувши у воді, вона, наче малолітнє пустотливе дитя, виринула, розхлюпуючи бризки по підлозі. З її горла вирвався блаженний стогін як задоволення, так і радості, яка раптом охопила молоду жінку. Ладомира від усієї душі розсміялася, чим змусила усміхнутися служницю, яка з цікавістю спостерігала за своєю молодою господинею.

      Коли луна від сміху полишила невелику кімнату і Ладомира заспокоїлася, вона сіла вільно у ночвах, розслабилася, заплющивши очі, і дозволила служниці старанно і ретельно її омити. Вона сиділа, дослухаючись, як пальці сторонньої чужої жінки обережно доторкаються до її тіла, розтираючи спочатку плечі і спину, потім під пахвами, а тоді служниця почала омивати її груди і живіт.

      Ладомира відчувала приємність від того, що у неї є власна служниця, яка їй догоджає, стараючись не розсердити свою господиню. Зараз вона її омивала, ніжно і з трепетом доторкаючись до неї, так наче вона мила власну малолітню дитину, намагаючись зробити все так, щоб їй було радісно і приємно. Ладомира розплющила очі, поглянула, як та миє їй живіт, поглянула на свої жіночі груди і трішки скривилася. Її перса вже не були такими, як раніше. Годування Переслава позначилося на їх формі. Вони злегка опустилися і поникли, хоча ще мали гарний і добротний вигляд. Ладомира зітхнула, їй здалося, що вона старіє і на якусь мить їй знову стало лячно, що настане день, коли вона перестане так чарівно вабити свого чоловіка.

      Але цей стан тривав у Ладомири лише декілька миттєвостей. Завершивши купання, вона полишила ночви, служниця насухо обітерла їй тіло і допомогла одягнути чисту білу натільну сорочку. Полишивши слуг, які виносили воду із ночов і готували, загріваючи на вогнищі нову купель, Ладомира перейшла до опочивальні. Там вона знову окинула оком кімнату, щоб переконатися, що тут все готове для того, щоб провести велике таїнство двох закоханих.

      Ложе було застелене чистими покривалами, на підлозі були застелені теплі шкури впольованих звірів. Збоку у стіні палахкотіло полум’я, яке наповнювало теплом кімнату, щоб закохані не відчували холоду. На невеликому столику