Мільйон на трьох. Сергій Радкевич

впритул до Гарника, повторив. – Пішов геть, якщо не хочеш щоб я тебе викинув на вулицю.

      – Ну що ж, геть так геть. – Гарник знизав плечима. – Але майте на увазі – усі питання я хотів вирішити по доброму. Боюсь, щоб ви потім не пошкодували про те, що не оцінили моєї дипломатичності.

      Сєдаков зирнув злим оком на столик у пошуках підручних засобів, якими можна було б запустити у знахабнілого молодика, але окрім порожнього бокалу, там нічого не було, а бити посуд у власному барі не хотілося – він же гроші коштує. Тоді Олексій засунув руку за пояс і дістав звідти пістолет – той самий трофейний пістолет, який сьогодні вилучив у безтолкового Лесика. Однак, повторити свої погрози, розмахуючи зброєю, Сєдакову не вдалося – уже не було в цьому потреби, бо Гарник, як тільки-но виговорився, відразу ж обернувся і пішов до столика, за яким на нього чекав Каратаєв.

      Кинувши гроші на стіл, Степан попрямував до дверей. Вадим подався за ним.

      – Ну що? – цікавився Каратаєв. – Я так бачу розмови не вийшло.

      – Клієнт видався гордим. – заявив Гарник. – доведеться змінити тактику.

      – І що ти плануєш робити?

      – Зараз побачиш.

      Хлопці вийшли на вулицю. За рогом будівлі на них чекав Лесик, який від нетерплячки переминався з ноги на ногу. Петро зустрів друзів запитанням:

      – Ну що, пістолет забрали?

      Поки Гарник над чимось міркував, паузою вирішив скористатися Каратаєв:

      – Сєдаков не захотів говорити з Степаном. Можна сказати, навіть виставив його за двері.

      Така тріскотня у виконанні Вадима, Гарника трішки роздратувала. Ще більше його нерви лоскотала крива скептична посмішка, яка з’явилася на побитих губах Лесика.

      – Сєдаков не такий лох як наш Лесик. – сердито повідомив Степан і далі звернувся до винуватця усієї цієї катавасії. – Ти знаєш на якому автомобілі він їздить?

      – Хто він? Сєдаков? – Лесик вирішив уточнити про кого йдеться.

      – Ну, не папа римський. – огризнувся Гарник. – Так ти знаєш на якому кориті ця гнида повзає по Тернополю?

      – У нього не корито. Він має круту «беху» зеленого кольору.

      – Ходи глянеш біля «Трьох валетів» і покажеш його БМВ.

      – Що ти задумав? – вибухнув Лесик. – Тільки не кажи що ти хочеш взятися за старе і вкрасти його машину?

      – Покажи його «беху» і зараз усе побачиш. – Гарник уже поглядом сам шукав зелений БМВ.

      Автомобіль Сєдакова хлопці знайшли неподалік від бару. Троє осіб, які тусуються біля легкової машини, відразу ж привертають надмірну увагу перехожих.

      – Постійте на атасі. – попросив Гарник у своїх друзів лише задля того, аби вони не створювали ілюзію натовпу. – А я піду зроблю йому невеличкий сюрприз.

      Лесик і Каратаєв залишилися осторонь на тротуарі. Гарник трохи покрутився біля машини Сєдакова і дочекавшись слушного моменту зайнявся переднім лівим колесом. Степан був спеціалістом в автомобільних справах. Для здійснення задуманого йому довго вовтузитись не довелося. Спочатку швидко і вправно