Скарби феї Моргани. Світлана Гільман

його: – Стривайте, ви ж Тед Спенсер?

      Юнак обернувся. Цікаво, хто тут, в Магістраті, міг його знати?

      – Так це я. Але, вибачте, я вас не пам'ятаю.

      – Альфред Фортеск'ю, батько вашої однокласниці – вже, правда, колишньої однокласниці – Елліс. Ми зустрічалися з вами. Це було давно – чотири роки тому.

      – Так правда.

      Тед зніяковів. Це ж треба – зіткнутися в Магістраті з батьком Елліс! А він і забув, що той працював помічником Другого Магістра. Цікаво, чи зручно запитати його, як вона поживає, чи ні? Всі ці думки промайнули в голові Теда зі швидкістю блискавки.

      – Я можу вам допомогти, Тед? Що ви шукаєте? – запитав містер Фортеск'ю.

      – У мене зустріч з Третім Магістром, з приводу роботи.

      – Ось як! Піднімайтеся на ліфті на третій поверх – там володіння Третього Магістра. Ну, щасливо вам, Тед! Був радий зустрічі з вами, адже Елліс багато про вас розповідала, особливо після того випадку.

      – Спасибі. До побачення.

      Містер Фортеск'ю відправився у своїх справах, а Тед пройшов в коридор, де знаходилося близько десяти ліфтів і юрмилася купа народу. Почувся дзвінок, один з ліфтів відкрився і миттєво почав заповнюватися чарівниками. Щоб встигнути на зустріч, юнак абияк заштовхнувся в всередину. Ліфт злетів вгору, зупиняючись на кожному поверсі.

      – Третій поверх, – сказав електронний голос ліфта, і Тед вийшов.

      На поверсі він озирнувся. Він стояв посеред довгого коридору, де було багато однакових дверей… Тед застиг в замішанні – він не знав, куди йти.

      – Вам допомогти? – запитав його молодий чарівник в темно-малиновій мантії.

      – Так, непогано б, – соромливо посміхнувся Тед. – У мене зустріч з Третім Магістром. А я в перший раз тут.

      – Тоді дозвольте вас проводити, – люб'язно запропонував юнак.

      – Спасибі. Це буде до речі, а то я боюся спізнитися.

      – Не варто подяки – це моя робота, – посміхаючись, відповів малиновий маг.

      Чарівник провів його по коридору, потім вони повернули направо, увійшли в якісь двері і опинилися в приймальні Третього Магістра. За столом біля стіни сидів ще один молодий чарівник в такій же малиновій мантії. Також в кімнаті знаходилося кілька стільців для відвідувачів. З приймальні виходили ще одні двері – швидше за все, в кабінет Магістра.

      – У цього хлопця зустріч з Третім Магістром, – сказав супроводжуючий секретарю. Той подивився в свій журнал зустрічей.

      – Ви, мабуть, Тед Спенсер? – запитав він.

      – Так це я.

      – Сідайте. Магістр зараз вас прийме, – Тед сів на вільний стілець, а секретар відправився доповідати про нього Магістрові. Через деякий час він повернувся і кивнув Теду: – Пройдемо зі мною.

      Тед підвівся і увійшов до кабінету. Інтер'єр кімнати був дуже простий: великий стіл, за яким сидів сам Магістр, кілька стільців, шафа з книгами, на стіні висіло три картини. Побачивши Теда, Магістр підвівся, привітно посміхнувся йому і простягнув руку, яку Тед потиснув.

      – Я