Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой

Він питав самого себе, чиє обличчя вдягне вбивця, – і вже за тиждень дістав відповідь.

      Зі школи при кіностудії було викрадено Віллі Веннерголма, хлопця – зірку компанії Реймонда Дітерлінґа. Наступного дня його безголове тіло було знайдене на залізничній колії поблизу Ґлендейла.

      Але раптом у ході розслідування стався прорив: до поліції звернулася адміністрація державної психіатричної лікарні Ґлен-Гейвен. Два місяці тому було достроково випущено Лорена Атертона, чоловіка, якого судили за розбещення малолітніх і який мав манію на вампірів. Але після звільнення до інспектора він так і не з’явився.

      Атертона видали його схильності. Екслі швидко його знайшов: той працював у банку крові, промивав ампули. Встановлене за ним стеження показало, що він краде кров і п’є її, перемішуючи із дешевим вином. Люди Екслі заарештували Атертона в кіно – він у цей час мастурбував на фільм жахів. А Екслі вирушив до нього в помешкання і знайшов там низку ключів, серед яких один був від покинутого складу. Він пішов туди – і потрапив у справжнісіньке пекло.

      Там, обкладений сухим льодом, лежав макет дитини: хлопчачі чорні ручки, хлопчачі ніжки мексиканця, тулуб хлопчика-китайця, до якого було пришито жіночі геніталії, і голова Віллі Веннерголма. До спини цього створіння було прикріплено крила, відрізані у якогось птаха. Довкола валялося багато всякої всячини – плівки з фільмами жахів, тенісні ракетки без струн, анатомічні креслення. Фотографії дітей на різних стадіях розчленування; темна кімната з усім необхідним для проявлення фото.

      Справжнє пекло.

      Атертон зізнався в убивствах; його судили, винесли вирок і повісили у в’язниці «Сан-Квентін». Престон Екслі зберігав копії тих фото й показував їх синам, коли хотів пояснити, що це таке – злочин, який неодмінно потребує правосуддя.

      Ед гортав сторінки: залишив позаду вже й некролог матері, і смерть Томаса. Окрім згадок про поліцейські тріумфи. Було таке враження, що його батько береться до цих записів лише коли хтось помирає. Ед натрапив на вирізку з «Екзамінера»: стаття про синів великих людей, які воюють на фронтах світової війни. Серед інших – історія Еда. Як і стосовно «Кривавого Різдва», тут була далеко не одна версія.

      Версія «Екзамінера», яка принесла йому нагороду, була такою: капрал Едмунд Екслі, єдиний, хто вижив в усьому загоні у кровопролитному рукопашному бою, самотужки прорвався через три траншеї, набиті японською піхотою, знищивши двадцять дев’ять осіб. Якби в цього героїчного вчинку виявився бодай один свідок, Ед міг би претендувати на Медаль Пошани від Конгресу. Версія номер два була така: під час битви, коли капрал Едмунд Екслі побачив, що рукопашна неминуча, він зголосився піти в розвідку. Кілька годин Екслі вештався без діла в найближчому гаю, а повернувшись, побачив, що від його взводу нічого не залишилося. Цієї миті до траншей наблизився японський патруль, і Ед сховався під трупами сержанта Пітерса та рядового Васніцкі. Коли японці пустили чергу по трупах, Ед вчепився зубами в руку Васніцкі із такою силою, що зірвав у нього із зап’ястка