Загадка «Блакитного потяга». Агата Кристи

нього. А батько ствердно кивнув.

      – Я хочу сказати саме те, що й кажу. Чи вистачить у тебе характеру зізнатися перед усім білим світом, що ти припустилася помилки? Із цього гармидеру є лише один вихід, Руті. Закрити збитковий бізнес і почати все заново.

      – Ти маєш на увазі…

      – Розлучення.

      – Розлучення?

      Мільйонер сухо посміхнувся.

      – Ти так вимовляєш це слово, наче зроду його не чувала. Хоча твої друзі розходяться направо й наліво ледь не щодня.

      – О! Це мені відомо. Але…

      І змовкла, закусивши губу. А батько з розумінням кивнув.

      – Я знаю, Рут. Ти така ж, як і я: терпіти не можеш випускати з рук своє. Але я навчився цьому, і ти теж повинна навчитися: буває так, що це єдиний вихід. Я міг би знайти способи скомандувати Дереку «до ноги», але зрештою все закінчиться тим же. Він тобі не пара, Рут: цей тип прогнив до самих кісток. І зауваж: я картаю себе за те, що дозволив тобі одружитися з ним. Але ж тобі на ньому просто світ клином зійшовся, та й він начебто всерйоз збирався почати життя з нової сторінки – ну й от, а я ж бо якось уже став у тебе на шляху…

      Промовляючи останні слова, він не дивився на доньку. А якби поглянув, то, напевно, побачив би, як на її обличчі раптом проступив гнівний рум’янець.

      – Було… – різким тоном проказала вона.

      – От я і виявився надто м’якосердим, щоб повторити це вдруге. Хоча передати тобі не можу, як жалкую, що не повторив. Останні кілька років, Рут, твоє життя було не мед.

      – Та що вже там – не надто… приємним, – погодилася місіс Кеттерінґ.

      – От я й кажу, що час покласти цьому край! – І він ляснув долонею по столу. – У тобі досі можуть жити почуття до цього хлопця. Вирви їх з коренем! Поглянь фактам в обличчя. Дерек Кеттерінґ одружився з тобою заради грошей. Тут і казці кінець. Позбудься його, Рут.

      На кілька хвилин вона втупилася в підлогу, а відтак сказала, не підводячи голови:

      – А якщо він не дасть згоди на розлучення?

      Ван Олдін спантеличено поглянув на неї.

      – А його ніхто й не питатиме.

      Донька зашарілася й закусила губу.

      – Ні… звісно, ні… Я лише хотіла сказати…

      І змовкла. Батько пронизливо глянув на неї.

      – Що ти хотіла сказати?

      – Хотіла сказати… – Вона затнулася, ретельно добираючи слова. – Не думаю, що він так просто здасться.

      Мільйонер рішуче випнув підборіддя.

      – Ти маєш на увазі, розпочне гучний процес? Ну і нехай! Хоча ти, власне, помиляєшся. Твій благовірний не зчинятиме скандалу. Перший-ліпший адвокат розтлумачить йому, що цим він тільки виставить себе на посміховисько.

      – А ти не думаєш… – Вона неначе з чимось зволікала. – Ну тобто… просто щоб насолити мені… він може почати… скажімо так… прати брудну білизну на людях?..

      Батько поглянув на неї з деяким спантеличенням.

      – Тобто піде до суду? – Він похитав головою. – Вкрай малоймовірно. Бач, яка справа: для цього треба мати на руках хоч сякі-такі факти.

      Місіс Кеттерінґ мовчала. Ван Олдін кинув на неї різкий погляд.

      – Ну