Смерть на Нілі. Агата Кристи

Я не сумніваюся, що впораюсь. І я старатимусь заради тебе.

      Дівчина м’яко розсміялася щирим, щасливим сміхом.

      – Зачекаємо три місяці, щоб переконатися, що тебе не звільнять, і тоді…

      – І тоді я покладу до твоїх ніг усі земні блага. У цьому ж суть, так?

      – І, як я казала, поїдемо до Єгипту в медовий місяць. До чорта витрати! Усе своє життя я хотіла поїхати до Єгипту! Ніл, піраміди, пісок…

      Його голос звучав невиразно:

      – Ми побачимо все це разом, Джекі, разом. Хіба це не чудово?

      – Хотіла б я знати, чи для тебе це буде так само казково, як і для мене? Чи хочеш ти цього так само, як я?

      Її голос раптом став різким, очі широко розплющилися, мов від страху.

      Відповідь чоловіка була такою ж різкою:

      – Не мели дурниць, Джекі.

      Але дівчина повторила:

      – Хотіла б я знати… – і, знизавши плечима, запропонувала: – Потанцюймо?

      Еркюль Пуаро пробурмотів:

      – Une qui aime et un qui se laisse aimer[5]. Так, я теж хотів би знати.

      VIІ

      – А що як норов у нього ще той? – спитала Джоанна Саутвуд.

      Ліннет похитала головою.

      – Не думаю. Я довіряю смаку Жаклін.

      – Але ж закохані сприймають усе по-іншому.

      Ліннет нетерпляче похитала головою й змінила тему.

      – Мушу йти на зустріч із містером Пірсом щодо того проекту.

      – Проекту?

      – Так, є кілька жахливих, антисанітарних старих будинків. Я збираюся їх знести, а мешканців переселити.

      – Як же ти піклуєшся про інтереси громадськості та гігієну, любонько!

      – Вони мусять переїхати. Вікна тих будинків виходитимуть на мій новий басейн.

      – А їхні мешканці згодні переїхати?

      – Більшість це радо зробить, але є кілька впертих дурнів. Це так дратує. Схоже, вони не розуміють, наскільки покращаться умови їхнього життя!

      – Здається, ти вимагаєш занадто наполегливо.

      – Люба Джоанно, це ж справді для їхнього блага.

      – Так, дорогенька. Я в цьому впевнена. Примусове благо.

      Ліннет насупилася, а Джоанна розсміялася.

      – Ну що, ти ж тиран, визнай. Добродійний тиран, якщо можна так сказати.

      – І зовсім я не тиран!

      – Але ти завжди робиш усе по-своєму!

      – Не завжди.

      – Ліннет Ріджвей, ти можеш глянути мені просто в очі й розповісти хоча б про один випадок, коли ти не отримала того, що хотіла?

      – Купу разів.

      – О, так, «купу разів», саме так, але жодного конкретного прикладу. І ти просто не згадаєш, любонько, як би не намагалася! Тріумфальна поїздка Ліннет Ріджвей золотою колісницею.

      Ліннет різко спитала:

      – Гадаєш, я егоїстка?

      – Ні, ти просто непереможна. Сукупний ефект грошей і привабливості. Усе тобі підпорядковується. Те, чого не можеш купити за гроші, ти купуєш усмішкою. Результат: Ліннет Ріджвей, дівчина, яка має все.

      – Джоанно, ти просто смішна!

      – Гаразд, хіба ти маєш не все?

      – Здається, усе…

5

Вона любить, а він дозволяє себе любити (фр.).