Смерть на Нілі. Агата Кристи

так?

      – Чесно кажучи, так. Вона запальна, у неї нестримний характер. Я б не здивувався, якби вона зробила щось подібне в пориві люті. Але це шпигування…

      Він похитав головою.

      – Це більш підло, так? І розумно!

      Дойл подивився на детектива.

      – Ви не розумієте. Це діє Ліннет на нерви.

      – А вам?

      Саймон здивувався.

      – Мені? Я б із задоволенням скрутив тій чортиці шию.

      – То від колишніх почуттів нічого не лишилося?

      – Любий мій мсьє Пуаро, як би це пояснити? Вони зникли – як місяць, коли сходить сонце. Я й не знаю, де вони. Коли я зустрів Ліннет, Джекі просто перестала існувати.

      – Tiens, c’est drôle, ça![18]– пробурмотів Пуаро.

      – Перепрошую?

      – Мене зацікавило ваше порівняння.

      Саймон знову почервонів.

      – Припускаю, Джекі сказала, що я одружився з Ліннет через гроші. Це клята брехня! Я б не одружився з жінкою заради грошей! Джекі не розуміє, як це важко для чоловіка, коли… коли жінка так дбає про нього, як вона дбала про мене.

      – Що?

      Пуаро різко подивився на нього.

      Саймон пояснив:

      – Це… це, мабуть, підло казати, але Джекі любила мене аж занадто.

      – Une qui aime et un qui se laisse aimer, – пробурмотів Пуаро.

      – Е-е? Що ви сказали? Бачте, чоловік не хоче відчувати, що жінка турбується про нього більше, ніж він про неї, – голос Саймона потеплішав. – Чоловік не хоче, щоб його тілом і душею володіли. Кляте власницьке почуття! Цей чоловік – мій, він належить мені! Мені таке не до вподоби, жодному чоловіку не до вподоби. Виникає бажання втекти, звільнитися. Чоловік хоче володіти жінкою, а не щоб вона володіла ним.

      Він різко замовк і тремтячими пальцями запалив цигарку.

      – Ви так почувалися з мадемуазель Жаклін? – запитав Пуаро.

      – Що?

      Саймон втупився в нього, а тоді визнав:

      – Ну, так, насправді так і було. Звичайно, вона цього не розуміла. Та і я ніколи не наважувався їй сказати. Але мене це постійно тривожило. А тоді я зустрів Ліннет і по вуха закохався! Я вперше бачив таку вроду. Усе було як у казці. Усі до неї залицяються, а вона вибирає такого простого хлопця, як я.

      Його голос був сповнений хлопчачої гордості та захоплення.

      – Зрозуміло, – промовив Пуаро. Він задумливо кивнув. – Так, зрозуміло.

      – Чому Джекі не прийме цього як чоловік? – обурено допитувався Саймон.

      Тінь усмішки майнула на губах Пуаро.

      – Бачте, мсьє Дойл, вона, передусім, не чоловік.

      – Ні, ні, я маю на увазі прийняти все гідно. Зрештою, іноді треба проковтнути гірку пігулку, коли виникне потреба. Визнаю, вина – на мені. Але що робити! Якщо дівчина стала тобі байдужа, це чисте безумство одружитися з нею. А тепер, коли я бачу, на що Джекі здатна й до чого може дійти, то відчуваю, що мені пощастило вчасно втекти.

      – І до чого може дійти… – задумливо повторив Пуаро. – Ви уявляєте, мсьє Дойл, до чого може дійти?

      Саймон вражено подивився на детектива.

      – Мабуть, що ні… А на що ви натякаєте?

      – Ви

18

Гм, справді дивно (фр.).