Лаяти не на те дерево. Эрик Баркер

не книжка про успішних серійних убивць, але справа Сванго викликає серйозні питання, на які ми всі хочемо знати відповідь: як часто досягають успіху люди, які обманюють і порушують правила? Чи справедливий світ? Чи можуть порядні люди вирватися вперед або вони приречені бути невдахами? Невже хороші хлопці дійсно фінішують останніми?

      Відповіді не завжди втішні, але це не означає, що зовсім немає хороших новин, аби дати нам надію.

      Хоча, можливо, нам варто взятися розгадувати цю загадку, розпочавши з поганих новин.

*

      У короткостроковій перспективі іноді бути поганим означає мати відчутні переваги.

      «Працюй старанно, грай чесно і ти досягнеш успіху»,– втлумачують нам. Вибачте, але існує багато доказів того, що це не так. Люди вважають, що зусилля – це запорука успіху номер один, але дослідження показують, що це зовсім не так.

      В офісі зовнішність, здається, перемагає істину. За словами професора Стенфордської вищої школи бізнесу Джеффрі Пфеффера, робота над тим, як сподобатися босу, набагато важливіша за реальну важку роботу. Дослідження показують, що ті, хто справив гарне враження на керівника, отримали найкращі відгуки щодо продуктивності, ніж ті, хто працював старанніше, але не справив відповідного зовнішнього враження.

      Часто це зводиться до того, з чим ми всі добре знайомі,– до поцілунків у дупу. Чи ефективно лестити босу? Дослідження показали, що лестощі настільки ефективні, що мають вплив, навіть коли бос знає, що вони нещирі. Дженніфер Чатман, професорка Каліфорнійського університету в Берклі, провела дослідження, щоб побачити, в який момент лестощі не діють… але вона не змогла його виявити.

      Пфеффер зауважує, що ми повинні припинити вважати світ справедливим. Він висуває таку теорію:

      «Урок з випадків, коли люди отримують чи втрачають роботу, полягає в тому, що доки ви тримаєте свого боса або босів щасливими, продуктивність дійсно не має великого значення, і, навпаки, якщо ви їх засмутите, продуктивність не врятує вас».

      Для тих із нас, хто очікує на винагороду за довгі години праці і чесну гру, у мене погана новина. Але тримайтеся – стане гірше. Ті, хто «цілують дупи»,– не єдині, хто має успіх. Недоумки також.

      Чи ставитеся ви до переговорів про зарплату як до безпрограшних, взаємовигідних? На жаль, люди, які наполягають на більшій кількості грошей через власні інтереси, перемагають. Harvard Business Review повідомляє, що чоловіки з низьким рівнем особистісної привабливості заробляють на 10 000 доларів на рік більше за чоловіків з високим рівнем привабливості. Грубі люди також мають кращі шанси.

      Як би сумно це не звучало, здається, ми всі схильні приймати доброту за слабкість.

      80 % наших оцінок інших людей зводяться до двох характеристик: теплота і компетентність. І дослідження Терези Амабілє в Гарварді під назвою «Блискучий, але жорстокий» показує, що ми припускаємо зворотнопропорційний зв’язок: якщо хтось занадто гарний, на нашу думку, то він є менш компетентний. Насправді, образ дурня змушує інших