Название | Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941 |
---|---|
Автор произведения | Андрій Галушка |
Жанр | Документальная литература |
Серия | |
Издательство | Документальная литература |
Год выпуска | 2018 |
isbn | 978-617-12-6008-5,978-617-12-6009-2 |
1
Французький прем’єр-міністр Реймон Пуанкаре (під час Великої війни він обіймав посаду президента Франції) вважав, що виплата німцями репарацій є абсолютною вимогою Версальської угоди, і якщо поступитися щодо одного її пункту, ніщо не стане на заваді дальшій ревізії угоди. Крім того, девізом тодішньої керівної партії було «L’Allemagne paiera» («Німеччина заплатить»).
2
Ухвалене 1919 року, це рішення звучало так: «Слід припустити, що Британська імперія не буде втягнена в жодну велику війну протягом наступних 10 років і що для цієї цілі не знадобиться жодних експедиційних сил… Основна функція збройних і повітряних сил полягає в забезпеченні гарнізонами Індії, Єгипту, нових підмандатних територій та всіх територій під британським контролем (за винятком тих, що мають самоврядування), а також у необхідній підтримці цивільної влади вдома…»
3
На момент підпалу райхстагу навмисний підпал за німецькими законами не карався стратою. Гітлер вирішив продемонструвати, що судова система тепер повністю під його владою. Закон було змінено, і ван дер Люббе поклав шию під сокиру ката.
4
Але ще 1936 року британська армія витрачала більше грошей на фураж для коней, ніж на бензин.
5
Детальніше про чесько-німецький конфлікт у міжвоєнний період можна прочитати в книзі Івана Гоменюка «Провісники Другої світової».
6
Леон Блюм, французький соціаліст, що був прем’єр-міністром Франції 1936 року, після війни розповів у виступі перед французьким парламентом, що чехословацький уряд наприкінці 1936 року попередив його: розвідка ЧСР має інформацію про співпрацю вищого військового керівництва СРСР із Німеччиною. Процес проти маршала Тухачевського та інших вищих військовиків Червоної армії в середині 1937 року оприлюднив такі самі звинувачення. Нині відомо про проведену німецькою розвідкою успішну кампанію дезінформації, спрямовану на дискредитацію керівництва Червоної армії, а тоді це надзвичайно підірвало репутацію збройних сил СРСР серед країн, що стали перед проблемою, як протистояти агресивним намірам нацистської Німеччини.
7
Канадський прем’єр-міністр Маккензі Кінг був узагалі скептично налаштований щодо слов’ян, заявивши, що в Канаді слов’яни опираються асиміляції й ніколи не стануть добрими громадянами.
8
«Фон» Ріббентроп додав до свого прізвища за власною ініціативою, мімікруючи під аристократа, яким він аж ніяк не був.
9
Детальніше про пакт Молотова—Ріббентропа, а також про дальші події на території Польщі див.: Іван Гоменюк «Спекотна осінь 39-го. Польсько-німецько-радянська війна від Вестерплятте до Пав’яка, Катині та Ротсей».
10
Варто зауважити, як дивляться на причини війни в сусідній державі. У першому томі