Точка обману. Дэн Браун

так він примудрявся заблукати навіть у гуртожитку. А зараз він лауреат Національної наукової премії за досягнення в астрофізиці. Перспективна фігура!

      Рейчел замислилася:

      – Марлінсон? Ви, часом, не маєте на увазі знаменитого Коркі Марлінсона?

      Толланд весело розсміявся:

      – Саме його, і тільки його!

      Рейчел приголомшено замовкла.

      – Отже, Коркі Марлінсон і справді тут? – Ідеї Марлінсона щодо природи гравітаційних полів стали легендою серед інженерів і космічних фахівців управління військово-космічної розвідки. – Марлінсон теж один із президентських рекрутів?

      – Звичайно. Він один зі справжніх учених.

      «Дійсно справжній», – подумки погодилася Рейчел. Вона знала, що Коркі Марлінсон – блискучий та всіма шанований фізик.

      – Неймовірний парадокс вдачі Коркі, – зауважив Толланд, – полягає в тому, що він з точністю до міліметра пам’ятає відстань до альфи Центавра, але не вміє самостійно зав’язати краватку.

      – І тому ношу краватки на кнопках, – почувся за спиною трохи гугнявий, добродушний голос. – Наука вища за зовнішній вигляд, Майку. Вам, голлівудським зіркам, цього не зрозуміти.

      Рейчел і Толланд обернулися до чоловіка, що якраз виходив з-за стелажа, заставленого електронним устаткуванням. Фізик виявився невисоким, повним, трохи схожим на бульдога: такі ж витрішкуваті очі, коротка товста шия. Коротко підстрижене волосся вже рідшало. Побачивши Рейчел, він зупинився як укопаний.

      – Боже, Майку! Ми замерзаємо собі на Північному полюсі, а він навіть тут примудряється відшукати собі подружку! Краще б я на телебачення подався працювати!

      Майкл Толланд явно знітився.

      – Міс Секстон, будь ласка, не ображайтеся на доктора Марлінсона. Свій брак тактовності він цілком компенсує масою даремних, нікому не потрібних знань про наш великий і безкрайній Всесвіт.

      Коркі наблизився до них:

      – Щиро радий бачити вас, пані. Пробачте, не розчув ваше ім’я.

      – Рейчел, – відрекомендувалася гостя, – Рейчел Секстон.

      – Секстон? – Коркі грайливо охнув. – Сподіваюся, ви не родичка того самого недалекоглядного й безрозсудного сенатора?

      Толланд поморщився.

      – Правду кажучи, Коркі, сенатор Секстон – батько Рейчел.

      Коркі припинив сміятися та якось одразу похнюпився.

      – Знаєш, Майку, думаю, не випадково мені так не щастить у стосунках з жінками.

      22

      Коркі Марлінсон, лауреат премії з астрофізики, провів Рейчел і Толланда до свого робочого місця і почав нишпорити, перебираючи інструменти і зразки породи. Він рухався, як міцно стиснута пружина, що ось-ось мала розпрямитися.

      – Що ж, міс Секстон, – мовив він, тремтячи від радісного збудження, – зараз я прочитаю вам короткий, півхвилинний курс початкового метеоритознавства. Автор – Коркі Марлінсон.

      Толланд підморгнув Рейчел – мовляв, виявляйте терплячість.

      – Сприймайте його таким, як він є. Цей хлопець і справді