Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей. Девід Роуз

та забезпечення дотримання режиму вживання ліків.

      Ця кредитна картка містить батарейку, мікропроцесор та акселерометр для надання фінансових принад за дотримання належного рівня фізичних навантажень.

      Мініатюризація також не стане перешкодою на шляху до чарівності.

      Проблема напіврозпаду технології, розв’язана завдяки модульності та хмарі

      Далі скептики стверджують, що цінність чарівності залежить від швидкості, з якою товари старіють і втрачають свою привабливість та корисність. Чи є сенс зачаровувати предмети, що, як нам достеменно відомо, швидко вийдуть з моди (скажімо, одяг)? Хіба не буде це марнотратством дизайнерської енергії та ресурсів? А як щодо предметів, які ми купуємо із наміром використовувати впродовж багатьох років (на кшталт меблів, залізничних вагонів чи ювелірних прикрас), – хіба є сенс вбудовувати швидкоплинну технологію в речі, які не змінюються практично ніколи? Хіба не стане це шляхом до розчарування? Кому захочеться мати десятирічні меблі, обтяжені технологією, що застаріє вже через три роки після їх придбання?

      Автомобільна промисловість стикається з цією проблемою вже багато років. Я чітко побачив це, провівши на запрошення великої автобудівної компанії три вихідні дні в EPCOT-центрі в Орландо. Я був членом групи експертів, зібраних з приголомшливої кількості різних галузей, зокрема подорожей класу «люкс», ресторанного дизайну, автоперегонів NASCAR та матеріалознавства. Один з експертів розробляв нові типи скла, здатні динамічно міняти прозорість чи поглинати звук. Інший мав докторський ступінь МТІ з авіакосмічної інженерії (справжній науковець-ракетник). Робота цієї Провідної користувацької групи відбувалася за сприяння команди зі Школи менеджменту імені Слоуна при МТІ, яку очолював Ерік фон Гіппель, один з провідних світових авторитетів в галузі інновацій. Фон Гіппель переконаний, що різношерсті групи першопрохідців ззовні організації здатні швидко генерувати проривні ідеї. Наша місія полягала у виробленні нових ідей для автомобільного дизайну.

      Упродовж цих трьох днів у процесі генерування сотень чудових ідей ми стабільно билися головою об жорстоку реальність, що кожна окрема деталь машини має власний період напіврозпаду. Електронна система застаріває ще до моменту купівлі. Певний контент, скажімо, мапи та музика, потребує постійного оновлення. Підлогові килимки можуть зноситися вже після однієї солоної сльотавої зими. Оббивка сидінь потребує періодичної заміни, особливо за наявності крекероїдних та сокопроливних малюків. Механічні елементи на кшталт амортизаторів, блокувальників та защільнювачів можуть прослужити від п’яти до десяти років. Металева обшивка автомобіля дряпається, вицвітає та ржавіє після кількох десятиліть перебування в суворому кліматі, як той, що в нас у Новій Англії, а от шасі може лишатися працездатним сто років, а то й більше. Тож ми наполегливо шукали способи керувати цими різними тривалостями життя в архітектурі компонентів автомобіля.

      Розв’язання