Крижана принцеса. Камілла Лекберґ

на шлях смерті. Еріка на сьогодні видала вже чотири книжки, але вони були біографіями інших відомих жінок-письменниць. Мужності написати власну історію досі бракувало, але вона знала, що ідеї книжок, поки будуть реалізовані на папері, чекають усередині. Це, імовірно, могло б дати їй такий політ натхнення, на який вона чекала. І те, що вона колись була подругою Алекс, було лише перевагою.

      Як людина вона корчилася від неприйняття цієї думки, але як письменниця раділа.

      Пензлик на полотні вимальовував широку смугу червоним. Він малював зі світанку й тепер уперше за кілька годин зробив крок назад, аби подивитися на своє творіння. Для незвичного ока то було лише велике поле червоного, помаранчевого та жовтого кольорів, нерівномірно розподілених на великому полотні. Для нього – приниження та покірність, що відтворювалися в пристрасних кольорах.

      Він завжди малював цими барвами. Минуле кричало й сміялося з нього, проглядаючи з полотна, і він і далі малював із чимраз більшою шаленістю.

      За ще одну годину подумав, що нарешті заслужив перше ранкове пиво. Він узяв пляшку, яка стояла найближче, і навіть не звернув уваги на те, що вчора ввечері струсив туди попіл. Пластівці сажі потрапили на губи, але він і далі жадібно пив несвіже пиво й кинув пляшку на підлогу, тільки-но зробив останній ковток.

      Кальсони, у які він був вдягнений, – і єдине, що було на ньому, – спереду були жовтими від пива чи засохлої сечі. Неможливо було визначити, від чого саме. Імовірно, поєднання того й іншого. Волосся було масним і трохи звисало до плечей, груди були слабкі та худорляві. Загалом зовнішній вигляд Андерса Нільссона був лише жалюгідною руїною, але картина, яка стояла на мольберті, засвідчувала талант, що різко контрастував із занепадом самого митця.

      Він опустився на підлогу й спиною притулився до стіни навпроти картини. Перед ним лежала ще одна банка пива, і, відкорковуючи герметичну кришку напою, він насолоджувався музикою. Крикливі кольори нагадували йому про те, що більшу частину свого життя він присвятив тому, щоб забути. Якого біса вона зараз має все зруйнувати?! Чому вона просто не могла все так і залишити? Ця егоїстична повія, яка думає лише про себе. Холодна й невинна, як проклята принцеса. Але він добре знав, що криється під поверхнею. Вони були одного поля ягоди. Рік, проведений разом, згуртував їх, і раптом вона подумала, що одноосібно може змінити усталений лад.

      – Чорт!

      Він закричав і пожбурив банку, яка досі була наполовину повною, прямо в полотно. Воно не зіпсувалося, а лише похитнулось, і банка пива покотилася підлогою. Це розізлило його ще дужче. Рідина розбризкалася на картину, і червоний, помаранчевий та жовтий кольори почали стікати й змішуватися в новий відтінок. Він спостерігав за таким ефектом із задоволенням.

      Він досі не протверезів від учорашньої пиятики, що тривала весь день, і пиво почало миттєво діяти, попри багаторічні важкі тренування стійкої звички до алкоголю. Поволі він поринав у знайомий йому туман із запахом старої