Чужий. Алан Фостер

відрізнявся від інших відділень «Ностромо». Захоплюючий калейдоскоп лампочок, екранів, цифрових індикаторів та здавачів чимось нагадував відпадну вечірку з п’яними ялинками.

      Даллас сів у набите контурне крісло й замислився, що робити далі. Еш усівся навпроти Інтелектуального банку й почав маніпулювати приладами управління так швидко і невимушено, наче він годину тому не був у гіперсні. Ніхто не вмів так працювати з механізмами, як цей науковий співробітник.

      Даллас теж часто хотів набути таких умінь. Досі напівсонний через наслідки гіперсну, він набрав перший запит. На екрані почали мерехтіти викривлені орнаменти, котрі потім склалися в знайомі слова. Даллас перевірив формулювання і переконався, що воно було стандартним: «АВАРІЙНА ФУНКЦІЯ ПОСИЛЕНОГО МОНІТОРИНГУ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ МАТРИЦЬ І ЗАПИТІВ». Так.

      Корабель миттєво прийняв запит і одразу Даллас отримав відповідь від «Матері»: «РОЗПОЧАТО ПОСИЛЕНИЙ МОНІТОРИНГ АДРЕСНОЇ МАТРИЦІ». Стовпчики розбитої по категоріях інформації згуртувалися під цим коротким написом для перевірки.

      Даллас ознайомився з довгим списком, набраним дрібним шрифтом, обрав потрібну ділянку екрана й увів наступне: «ЕКСТРЕНИЙ КОМАНДНИЙ ПРІОРИТЕТ».

      «ФУНКЦІЯ ПОСИЛЕНОГО МОНІТОРИНГУ ГОТОВА ДО ЗАПИТІВ», – відповіла «Матір». Комп’ютерний інтелект не запрограмовано на красномовність, і «Матір» не була винятком.

      Далласа це влаштовувало. Він був не в гуморі, щоб теревенити. Капітан швидко написав: «ЩО ТРАПИЛОСЯ, МАТІР?», і завмер в очікуванні…

      Не можна сказати, що інший, капітанський відсік на «Ностромо» був дуже просторим, але там було трохи більше місця, ніж в інших відділеннях та камерах, хоч і не набагато. Уздовж стін були встановлені екрани зовнішнього огляду, а ближче до середини п’ять контурних крісел чекали на своїх господарів перед центральним терміналом із миготливими пультами. Ще більший капітанський відсік – це були б гроші на вітер, оскільки екіпаж проводив більшість часу в морозильних камерах у нерухомому стані. Відсік був призначений виключно для роботи, а не для відпочинку чи розваг, і всі, хто там працював, чудово це знали.

      Герметичні двері тихо розчинилися вглиб стіни, і увійшли спочатку Кейн разом із Ріплі, а за ними Ламберт з Ешем. Вони звичними й швидкими кроками підійшли до відповідних постів управління за панелями, подібно до старих друзів, які зустрілися після довгої розлуки.

      П’яте крісло залишилось поки що порожнім, чекаючи, доки Даллас не повернеться зі свого тет-а-тет із «Матір’ю» – інтелектуальним банком «Ностромо». Це прізвисько було досить влучним і не взятим зі стелі. Люди завжди серйознішають, коли дізнаються про апарати, що бережуть їхнє життя, а машини виконували свою опікунську функцію з такою ж серйозністю і, навіть здавалося, з нотками почуттів.

      Члени екіпажу були одягнуті досить невимушено, що відповідало їхньому ще розслабленому стану. Це була повсякденна пародія на уніформу астронавтів. Їхній одяг відображав особистість власника. Сорочки та брюки були пожмакані