Infernale. Пекельний сеанс. Джонатан Скарітон

прикрас, картин, антикваріату… Зважаючи на вашу теперішню ситуацію, мені цікаво, чи відомо вам щось про це?

      Хтось явно йшов по його слідах. Хтось, хто хотів цей фільм. На думку не спадало жодного іншого кандидата, окрім його-таки працедавця. Вітмен стояв мовчки, і незнайомі затінені обличчя ворушилися в його свідомості.

      – Я й гадки не маю, хто міг би бути в цьому зацікавлений, окрім мого клієнта.

      – А ким може бути ваш клієнт?

      – Боюся, це конфіденційно.

      – Мені доведеться зателефонувати в поліцію, – нарешті сказала вона.

      – Ви читали мемуари? Можете пригадати щось, що допомогло б мені в розслідуванні?

      – Що ви хочете знати?

      – Адресу, місце – будь-що. Також яку-небудь вказівку на те, що він робив записи, окрім уже відомих нам матеріалів.

      – Я читала й перечитувала ці мемуари, месьє. Жодного фільму там не згадується. Вона, однак, згадує Карлайла Істроу. Він був добрим другом родини Секюлерів.

      – Він був талановитою людиною.

      – Істроу? Він був провідним скелелазом, скандальним поетом і подвійним агентом. Він навчав людину, яка згодом винайшла систему ракетних двигунів. Мав уплив на Гакслі, Даля і Флемінґа, на «Бітлз» і «Генезис», Оззі та Боуї, Сомерсета Моема та Гемінґвея.

      – Він також намагався кілька разів викликати диявола, як я чув.

      – Візьміть будь-яку сучасну окультну чи неоязичницьку систему поглядів, і ви знайдете його ім’я[13].

      – Він був причетний до відзнятого Оґюстеном матеріалу? – спитав Вітмен.

      – Якщо так, то я про це не знаю, – вона погортала кінцеві нотатки Вітмена. Змінила позу, схрестивши ноги, і Вітмен помітив звабливі форми під її шовковими панчохами.

      – Здається, ваше розслідування зайшло в глухий кут, – усміхнулася вона. – Гадаю, нам слід ближче придивитися до единбурзьких зв’язків. Якщо існує якийсь слід, він там.

      – Ми?

      – Я пропоную вам свої послуги. Як партнерка, як союзниця.

      – Я працюю сам.

      – Гадаю, ви могли б скористатися моєю допомогою.

      – Певно, що ні.

      – Я можу згадати дещо з мемуарів.

      – Зателефонуйте мені тоді.

      Вона розсміялася.

      – Ви дуже потайний, месьє Вітмен. Починаю думати, що ми з вами однакові, ви і я.

      Він ворухнувся, щоб встати, і його очі невідривно зупинилися на вмісті її панчіх. Вона перехопила його погляд і яскраво всміхнулася, що не віщувало добра. Її зелені очі блищали, і Вітменові довелося зробити другу спробу. Якщо існувала така річ, як прадавня таємниця, уся вона була в її очах. Намагаючись зазирнути глибше в їхній вир, він ступив на незвідану територію.

      Вона похитала головою, стала перед ним, розстібнула своє вбрання і переступила через нього. Стояла перед ним у панчохах і спідній білизні, ніби чекаючи, що він скаже їй зупинитися. А він міг лише дивитися на неї. Нарешті поклав руку їй на стегно і провів вище. Вона рухалася, мов кішка, наче її тіло навчилося долати гравітацію. Штовхнула чоловіка назад на канапу й осідлала

13

Ім’я Карлайла Істроу (Carlyle Eistrowe) є анаграмою імені Алістера Кроулі (Aleister Crowley), відомого англійського окультиста й містика початку ХХ сторіччя, розробника релігійної філософії Телеми, яка суттєво вплинула на сучасні окультні течії. Захоплювався альпінізмом, шахами та поезією, за деякими даними займався шпигунством на користь британського уряду. Зажив скандальної слави завдяки споживанню наркотиків і нерозважливому особистому життю. Через своє містичне вчення мав уплив на багатьох письменників, музикантів і кінорежисерів, а також на інженера й винахідника ракетних двигунів Джека Парсонза.