Мрій правильно. Як зрозуміти, чого ти насправді бажаєш і як цього досягти. Барбара Шер

Однак іноді такого розуміння замало, і вам доведеться попрацювати над нею, аби мати змогу рухатися далі.

      Ось як це зробили Джуді та Сінді.

      Джуді зважилася на крихітні кроки, які б дозволили їй приспати свою систему тривоги. Її єдиною метою було знизити власну чутливість і страх діяти. Оскільки вона боїться робити щось імпульсивно, то жінка почала, приміром, наказувати собі виходити на вулицю й купувати морозиво, щойно це спаде їй на думку. Може, це й не здається дуже ризикованим учинком, але це перший крок, щоб порушити правила безпеки, яких дотримує Джуді. Щойно вона призвичаїться до таких маленьких «авантюр», то зможе подумати про сміливіші кроки і зробити їх.

      Сінді почала шукати роботу у відділі профорієнтації державного коледжу в містечку, куди хоче переїхати; вона також змушує себе дивитися місцеві оголошення з вакансіями. Оскільки їй потрібно бути в курсі всіх корпоративних можливостей у цій сфері, аби розробити власну консультаційну програму для муніципальних коледжів, одного дня вона може випадково знайти вакансію, яка ідеально підійде їй самій.

      Кожен, хто колись обрав безпеку замість пригод, має починати з крихітних кроків у напрямку останніх. Тому поставте мету, якою б пробною вона не була, і почніть планування. Прийміть рішення стати актором, навчитися карате чи ходити в походи. Не переймайтеся дуже, чи ви справді досягнете цієї мети. Робити якісь кроки в новому напрямку – це вже пригода. Зараз вам потрібно лише спробувати поводитися по-новому, якнайменше при цьому ризикуючи.

      Складіть список дій, які вам слід виконати, щоб досягти мети. Не встановлюйте жодних часових обмежень для втілення цілей чи підцілей, просто розташуйте їх у належній послідовності. (Поради щодо планування можете знайти в розділі 6, «Я хочу забагато й не можу зосередитися».)

      Не кидайте поки що свою «певну справу». Спершу почніть із маленьких кроків, роблячи те, чого уникали раніше. Зокрема, спробуйте «маленькі» небезпеки й «маленькі» пригоди, поки, насолодившись улюбленим заняттям та набувши досвіду ризикувати, ви не станете достатньо впевненими, щоб відчути, що життя порівняно з вашою найбільшою мрією – це лише ще один «маленький» ризикований крок.

      Деякі люди мали значні інтелектуальні досягнення, узагалі не кидаючи свою надійну роботу.

      Воллес Стівенс був одним із найвидатніших американських поетів ХХ століття. Він також діяв обережно, зберігши дуже стабільну роботу в страховій компанії і пишучи при цьому чудові вірші на дозвіллі.

      Мій герой, Альберт Ейнштейн, був клерком у патентному бюро, і це його цілком влаштовувало.

      Один чоловік, на ім’я Корнеліус Гіршберг, пропрацював сорок п’ять років на фабриці з виробництва одягу, утім, робота ця його ніколи не цікавила. Щодня, прямуючи на роботу й назад, додому, він проводив у нью-йоркському метро по дві години. Він не був у захваті ані від роботи, ані від колег, ані навіть платні, хоча забезпечував родину цілком достатньо. Але Корнеліусу подобалася