Міражі. Емма Андієвська

що – в обхід – галактики щорічні,

      Заки – у невимовне – воротар —

      Нові, – ще пуп’янки, – світи – з реторт.

      Й ЗНОВ – КРІЗЬ ВІКИ – РУКА, КОТРА – КЕРМО

      Бруківка. На два боки – гордовина.

      Міні-садок – на коліщатах – в ванні —

      Перед каварнею. Паркан чавунний

      Пильнує квітів, аж набрякли вени. —

      Скрізь блискавкою, а він – ще не звик

      Ловити пил, що – переходить – в звук.

      Крок, – й жабками – виплигує – нове,

      Й ніяк – всю прірву, що – самі дива.

      Торкнувся скойки, а – з молюска – стрепет,

      Й навкілля – обтрусилося – від струпів.

      Хоча – згори – на линві – вниз – відерко —

      Про літачок, що – до площин – подиркав

      Й де вир світанків – м’якушем – хурми

      Й знов – крізь віки – рука, котра – кермо.

      КИПИТЬ БУТТЯ, – ЛИШ – БУЛЬКИ, – КАЗАНОК

      Світ віддаляється – піщиною – в бальоні.

      І вже – до мозку – загляда стеблина.

      Примечания

      1

      Самокат – дитяча іграшка для катання на роликах або колесах, яку рухають відштовхуванням ноги. (Тут і далі примітки авторські).

      2

      Клапаня – зимова, тепла шапка, перев. з хутра.

      3

      Шурпа – привид, мара, потвора.

      4

      Від – «ох!»