«Перемудрив» Панаса Мирного – п’єса, у якій простежуються риси західноєвропейської комедії***. Вона присвячена проблемі свободи особистості в суспільстві, на перший план тут виходять не побутові конфлікти між людьми, а конфлікти ідей. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Лимерівна», «Згуба», «Спокуса».
«Палійка» Панаса Мирного – психологічне оповідання про тяжку долю скаліченої дитини, її хворобливе дорослішання і спроби помститися за знущання над нею***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Як ведеться, так і живеться, «Серед степів» та ін.
«Народолюбець» Панаса Мирного – соціально-психологічне оповідання, у якому автор розкриває типову для його творчості проблему взаємин інтелігенції та простого народу***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Лихий попутав», «Серед степів» тощо.
«Морозенко» Панаса Мирного – оповідання про хлопчика, який у лютий мороз відправився до хрещеного батька посипати на Новий рік, аби щось дістати їстівного для родини, і змерз***. Проблема селянської бідноти гостро звучить у творі, перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Як ведеться, так і живеться», «Серед степів» тощо.
«Лови» Панаса Мирного – сатирична новела, для якої характерний сюжетний динамізм***. Головний герой, охвачений лихоманкою кар’єризму, відправляється ловити небезпечного злочинця, та замість того ловить на зраді свою дружину. Перу автора належать й інші шедеври малої прози, зокрема, оповідання «Лихий попутав», «Серед степів» та ін.
«Лихі люди» Панаса Мирного – повість, присвячена темі боротьби кращих верств населення за інтереси народу***. Для твору характерна контрастність образів: чесні інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук протиставляються підступним і лицемірним Шестірному і Григорію Попенку. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.
«Лихий попутав» Панаса Мирного – оповідання, героїня якого – обдурена і зганьблена молода дівчина, що несе хрест свого проступку все життя***. У творі центральним є образ жінки, серед інших творів автора про жіночу долю – роман «Повія».
«Як ведеться, так і живеться» Панаса Мирного – цикл оповідань, або, за визначенням автора, «образків з життя», в яких подано низку народних образів***. З особливим психологізмом і майстерністю змальовуються образи дітей. Перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Морозенко», «Серед степів» тощо.
«Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричний роман, у якому висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Нижче подається автентичний текст твору, який був написаний Г. Квіткою-Основ’яненком російською мовою.
«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик».