До збірки увійшли «Конотопська відьма», «Салдацький патрет», «Маруся», «Мертвецький Великдень» та ін. Твори будуть корисними учням, їхнім батькам та викладачам. Також у виданні запропоновано вибрані листи з листування Квітки-Основ'яненка і Шевченка.
«Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричний роман, у якому висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Нижче подається автентичний текст твору, який був написаний Г. Квіткою-Основ’яненком російською мовою.
«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик».
«Салдацький патрет» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричне оповідання, в якому автор висміює різні соціальні верстви населення***. Кузьма Трохимович – маляр, який вирішив перевірити свою майстерність у нестандартний спосіб. Солдат, намальований ним, сприймається людьми за живого, що утворює низку кумедних ситуацій. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов», «Маруся», «Конотопська відьма» та ін.
«Підбрехач» Григорія Квітки-Основ’яненка – це гумореска, у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини***. Легкий гумор, народна мова формують у творі фольклорний колорит. «Підбрехач» належить до низки анекдотичних оповідань автора поруч з такими як «Пархімове снідання», «Салдацький патрет» та ін.
«Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка – це анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну. «Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте» – українське народне прислів’я є лейтмотивом твору, який складає низку сатирично-гумористичних оповідань Квітки-Основ’яненка разом з такими як «Підбрехач», «Салдацький патрет» та ін.
«Мертвецький великдень» Григорія Квітки-Основ’яненка – це оповідання про пригоди селянина на святкуванні Великодня***. У творі багато уваги приділено гастрономічному аспекту – численні описи їжі доповнюють напружений сюжет. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Козир-дівка», п’єси «Шельменко-денщик» та «Сватання на Гончарівці» тощо.
«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка – це романтична повість, написана у дусі сентименталізму***. Доля юної дівчини, що так і не дочекалася свого судженого, вражає і викликає співпереживання. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» тощо.
«Купований розум» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатирично-гумористичне оповідання, в якому автор порушує питання справжнього інтелекту***. Для твору характерний бурлескно-реалістичний стиль викладу. Оповідання «Купований розум» належить до низки анекдотичних творів Квітки-Основ’яненка, таких як «Салдацький патрет», «Пархімове снідання», «Підбрехач» тощо.
«Козир-дівка» Григорія Квітки-Основ’яненка – соціально-побутова повість, у якій автор змальовує образ сильної, сміливої і вольової дівчини Ївги***. Вона переборює всі несправедливості влади і рятує з в’язниці свого нареченого Левка. «Козир-дівка» Григорія Квітки-Основ’яненка є одним з найвідоміших творів цього автора, поряд із повістями «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Маруся» та ін.