ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Скачать книги из серии ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


    Салдацький патрет

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Салдацький патрет» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричне оповідання, в якому автор висміює різні соціальні верстви населення***. Кузьма Трохимович – маляр, який вирішив перевірити свою майстерність у нестандартний спосіб. Солдат, намальований ним, сприймається людьми за живого, що утворює низку кумедних ситуацій. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов», «Маруся», «Конотопська відьма» та ін.

    Підбрехач

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Підбрехач» Григорія Квітки-Основ’яненка – це гумореска, у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини***. Легкий гумор, народна мова формують у творі фольклорний колорит. «Підбрехач» належить до низки анекдотичних оповідань автора поруч з такими як «Пархімове снідання», «Салдацький патрет» та ін.

    Пархімове снідання

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка – це анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну. «Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте» – українське народне прислів’я є лейтмотивом твору, який складає низку сатирично-гумористичних оповідань Квітки-Основ’яненка разом з такими як «Підбрехач», «Салдацький патрет» та ін.

    Мертвецький великдень

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Мертвецький великдень» Григорія Квітки-Основ’яненка – це оповідання про пригоди селянина на святкуванні Великодня***. У творі багато уваги приділено гастрономічному аспекту – численні описи їжі доповнюють напружений сюжет. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Козир-дівка», п’єси «Шельменко-денщик» та «Сватання на Гончарівці» тощо.

    Маруся

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка – це романтична повість, написана у дусі сентименталізму***. Доля юної дівчини, що так і не дочекалася свого судженого, вражає і викликає співпереживання. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» тощо.

    Купований розум

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Купований розум» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатирично-гумористичне оповідання, в якому автор порушує питання справжнього інтелекту***. Для твору характерний бурлескно-реалістичний стиль викладу. Оповідання «Купований розум» належить до низки анекдотичних творів Квітки-Основ’яненка, таких як «Салдацький патрет», «Пархімове снідання», «Підбрехач» тощо.

    Козир-дівка

    Григорій Квітка-Основ’яненко

    «Козир-дівка» Григорія Квітки-Основ’яненка – соціально-побутова повість, у якій автор змальовує образ сильної, сміливої і вольової дівчини Ївги***. Вона переборює всі несправедливості влади і рятує з в’язниці свого нареченого Левка. «Козир-дівка» Григорія Квітки-Основ’яненка є одним з найвідоміших творів цього автора, поряд із повістями «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Маруся» та ін.

    Циган

    Пантелеймон Куліш

    «Циган» Пантелеймона Куліша – це комедійне оповідання про те, до чого може привести пиятика і якими бувають панські примхи. Оповідання є одним з найвідоміших творів малої прози письменника поруч з такими як «Орися», «Дівоче серце», «Гордовита пара» тощо.

    Маруся Богуславка

    Пантелеймон Куліш

    «Маруся Богуславка» Пантелеймона Куліша – це поема, у якій автор використав сюжет народної думи про сміливу дівчину-бранку, яка врятувала українських козаків з турецького полону***. Автор романтизує образ героїні і возвеличує її сміливість.

    Гордовита пара

    Пантелеймон Куліш

    «Гордовита пара» Пантелеймона Куліша – це оповідання про нещасливу долю молодої дівчини, яка закохалася у хлопця, але він посватався до іншої. Для твору характерна жива народна мова, фольклорний колорит. Оповідання «Гордовита пара» є одним з найвідоміших творів малої прози письменника поруч з такими як «Орися», «Циган», «Дівоче серце» тощо.