Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) – американський письменник, культова фігура свого часу. В своїх творах він переважно з іронією змальовував портрети сучасників. Герої новел Фіцджеральда часто перебувають у конфлікті несумісних прагнень задля досягнення «американської мрії». Вони емоційно неврівноважені, схильні до марнування життя, але прагнуть до багатства і неперебірливі у засобах його здобування. У книзі зібрані новели, створені у 1920-х роках. Закінчувалась «епоха джазу», наближалась «велика депресія».
До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни, 1917 року, увійшли 8 оповідань, написаних переважно в 1910-ті роки. Автор розповідає про кращого німецького шпигуна в Англії, фон Борка, який готується до від'їзду на батьківщину із секретними документами і якому невтямки, що Шерлок Голмс уже вийшов на його слід («Його прощальний уклін»). «Пригода з картонним пуделком», «Випадок із багряним колом», «Зникнення леді Френсіс Карфекс» – в усіх цих справах, за словами того ж таки доктора Ватсона, славетний сищик справді «перевершує самого себе».
У цій книжці Шерлок Голмс знову розслідує лондонські злочини. Оповідання «Скандал у Богемії», «П’ять апельсинових зерняток», «Блакитний карбункул», «Пригода зі строкатою стрічкою» – пізніше, уже в 1920-х роках, незадовго до своєї смерті, сам Дойл назве одними з кращих своїх творів. А у таких персонажах, як відчайдушна гувернантка міс Гантер («Пригода з мідяними буками»), гідравлік Віктор Геттерлі («Випадок із пальцем інженера») чи лудильник Джон Горнер («Блакитний карбункул»), прості лондонці – та й загалом англійці – легко впізнавали самих себе.
Роки минають, і Шерлок Голмс, звичайно, не молодіє. Він поступово відходить від справ, і Ватсон тепер більше згадує про колишні розслідування, ніж розповідає про нові. У 1927 році останні оповідання про великого сищика виходять окремою збіркою під назвою «Справи Шерлока Голмса». И сьогодні читачі в усьому світі впізнають у літературному героєві Конан Дойла людину «великого серця, великого зросту, великої душі», якою був сам письменник. Кожен п’ятий британець вважає Шерлока Голмса реальною особою, а на адресу «Бейкер-стрит, 221-6», як і раніше, щороку надходять тисячі листів.
Парадоксальна ситуація, коли гуманність слід доводити загибеллю… Хвилювання, що охопило суспільство, відчувають учні школи та її ректор – лідер консерваторів Крол, колишній пастор Росмер й інші. Росмер відмовляється від суспільних привілеїв і особистого спокою задля служіння народу. Його ідеї духовної шляхетності, визволення і щастя такі сильні, що перемогли буремний дух й аморалізм Ребеки Вест. Вона готова разом із ним нести народу звільнення від старих забобонів, що сковують душі людей і стають на заваді їхньому щастю… Росмер – останній герой Ібсена, який мріяв про моральну перебудову суспільства. До збірки також увійшла п’єса «Будівничий Сольнес».
Важливе місце у творчості класика австрійської літератури Стефана Цвейга (1881–1942) займають біографічні романи, есе. Майже десять років письменник працював над циклом «Будівники світу». Перший твір цього циклу – «Три майстри. Бальзак, Дікенс, Достоєвський» (1920) про найбільших письменників XIX століття Франції (Бальзак), Англії (Дікенс) і Росії (Достоєвський). Не завжди точні у фактах, інколи довільно трактуючи життя і діяльність історичної особи, белетризовані біографії Цвейга підкуповують критичним мисленням, умінням відтворити історичний колорит, проникненням в психологію творчої особистості. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Генрік Ібсен (1828–1906) – норвезький письменник, творчість якого набула світового значення. Свої п’єси автор створював у Німеччині й Італії. Персонажі Ібсена, загнані в жорсткі рамки сюжету, завжди були живими. П’єса «Ворог народу» була написана 1882 року, але її сюжет і герої актуальні й у наш час. Лікар місцевого курорту – ідеаліст, який занурений у свою справу й абсолютно не звертає уваги на те, які інтриги плете його оточення. Проте одного разу він виявляє, що на їх курорт надходить заражена вода. Лікар Стокман вирішує через місцеву газету надати розголосу цій обставині й примусити владу курорту змінити ситуацію. Ось тут-то все і почалося… До збірки також увійшла п’єса «Підпори громадянства». Раніше у видавництві «Фоліо» вийшли друком збірки Г. Ібсена «Пер Ґінт», «Ляльковий будиночок» і «Росмерсгольм».
У 1893 році в оповіданні «Остаточне вирішення проблеми» Конан Дойл розповідає про загибель уславленого детектива в сутичці з «Наполеоном злочинного світу» – підступним професором Моріарті. Письменник вважав несерйозними свої твори про Шерлока Голмса, тому й зважився на рішучий крок – «вбити» головного героя своїх оповідань. Упродовж восьми наступних років він одержував гнівні листи читачів, і нарешті вийшла друком збірка «Повернення Шерлока Голмса». Читачі цієї книжки дізнаються про дивовижний порятунок славетного детектива від неминучої смерті та нові пригоди знаменитого сищика.
Ця збірка містить 11 оповідань про неперевершеного сищика Шерлока Голмса. Як і раніше, володар гострого розуму і незвичайної спостережливості блискуче вирішує складні головоломки, розкриваючи вбивство за краєчком записки («Пригода з рейґетськими сквайрами»), розплутуючи справу, в якій на карту поставлено дипломатичні інтереси країни («Морська угода»), розслідуючи загадки, пов'язані з розплатою за гріхи минулого («Пригода з горбанем», «Постійний пацієнт»). Але сутичка Голмса з професором Моріарті на Рейхенбахському водоспаді («Остаточне вирішення проблеми») стає для нього фатальною.
Видання містить твори Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940) із серій про Жозефіну та Гвен, а також прикінцеве оповідання із циклу про Безіла. Це – то кумедні, то сумні, але неодмінно блискучі історії від майстра тонкого психологізму про юних осіб, які готуються до успішного підкорення світу. Прототипом образу Жозефіни стала дебютантка з Чикаго, «перше кохання» Фіцджеральда. Героїня діє, не побоюючись наслідків, тому що її родина відіграє вагому роль у суспільстві. Пошук справжнього кохання стає сенсом її життя. Проте всі задуми юної красуні закінчуються невдало, адже, на відміну від Безіла, вона так нічого і не вчиться. Образ Гвен змальований автором зі своєї дочки, якій на той момент було чотирнадцять років. Вона справді кілька разів дивилася кінострічку «Циліндр», програвала без зупинки платівку з піснею із цього фільму та ухитрилася у своєму віці потрапити на бал. Оповідання «У будинку» теж засноване на реальному випадку, коли в гості до письменника завітав відомий голлівудський актор.