До збірки творів Джека Лондона увійшли повісті «Пригоди “Сліпучого”» (1902), «Звір Предковічний» (1913) та «Перед Адамом» (1907). Герої творів – представники різних прошарків суспільства, яких поєднує готовність кинути виклик установам, якщо ті ставлять під сумнів добро і справедливість, і відстоювати свою честь і гідність за будь-яких обставин. Джо Бронсон – 15-річний син успішного бізнесмена із Сан-Франциско – тікає з дому, щоб випробувати себе у дорослому житті. Три дні пригод цілком змінили його ставлення до людей. Пат Глендон-молодший – боксер-чемпіон – виступає проти маклерських махінацій, що супроводжують боксерські змагання і перетворюють спорт із чесної боротьби на джерело збагачення.
Роман «Визволення» – найбільший і найкращий із романів Джозефа Конрада, над яким він працював майже двадцять років. У ньому він розповідає про тяжке життя індонезійського народу, що веде жорстоку боротьбу з колонізаторами. Далеко на сході між глибинами двох океанів загубилися великі й малі острови, населені вільними нечисленними малайськими племенами. Капітан Лінгард, один із небагатьох, хто відвідував ці місця, давно замислив дуже важливу справу. І хто б міг подумати, що йому на заваді стане беззахисна яхта, яка сіла на мілину в цих маловідомих місцях, а її господар вперто відмовляється від допомоги Лінгарда. На цій яхті капітан знайомиться з чарівною молодою жінкою… його чекають таємничі й небезпечні пригоди, любов і втрати.
Роман «Міжзоряний мандрівник» – останній великий твір письменника, що був надрукований за його життя (1915). У Сан-Квентінській державній в’язниці відбуває довічне ув’язнення колишній викладач аграрного коледжу, професор Дарел Стендінг. Він потрапив за ґрати через вбивство колеги з ревнощів. В’язничні наглядачі, караючи його за непокірність, щоразу зашнуровують Дарела в брезентову «пекельну сорочку» – різновид в’язничних тортур, що може викликати серцевий напад. Навчившись упадати в транс, під час тортур Стендінг мандрує світами своїх колишніх життів: від доісторичних часів до початку ХХ століття. Чекаючи на страту, Дарел Стендінг стає живим уособленням принципу – найсильнішим у людині є її дух, який залишається навіть тоді, коли матеріальне тіло вмирає.
У романі Джека Лондона (1876–1916) «Маленька господиня Великого будинку», написаному в останні роки життя письменника, є місце для природи і тварин, нестримної жаги до подорожей, але в його основі лежить любовний трикутник. Події розгортаються у маєтку родини Форестів – Великому будинку, в якому завжди безліч гостей. Успішний фермер Дік Форест дозволяє чоловікам захоплюватися своєю талановитою дружиною Полою. Проте між подружжям повна довіра і відданість одне одному. Давно сформований уклад життя родини раптово змінює давній друг Діка письменник-початківець Івен Грейм, який гостює в будинку подружжя. Одного дня перед виїздом на полювання несподівано і трагічно Пола розв’язує любовний трикутник.
Повість «Зелений Змій, або Алкогольні спогади» Джек Лондон (1876–1916) написав, коли був уже відомим автором. У ній письменник відверто згадує своє раннє знайомство з алкоголем та глибоко аналізує причини його вживання, описує вплив хмільних напоїв на організм і душу. Автор неодноразово наголошує, що він не був алкоголіком від природи, однак через хмільні напої міг легко втратити два десятки розкішних років, які йому вдалося ще прожити. Він прагне застерегти від Зеленого Змія гідних і найкращих людей, яких той підманює на «дорогу смерті». Письменник шкодує, що Зеленого Змія вельми шанували у сучасному йому суспільстві, яке він прямо називає «варварською цивілізацією», та сподівається, що Зелений Змій стане пережитком того «темного» часу.
Роман «Буйний День» й оповідання «Гра» є ілюстраціями філософського погляду на життя як гру. Елам Гарніш на прізвисько Буйний День – піонер-золотошукач, Король Аляски, мільйонер, ділок – ставиться до життя як до гри в покер. Джо Флемінг – звичайний хлопець-робітник – своє захоплення боксом також називає грою. Обидва вони сильні, мужні, чесні й відкриті люди, справжні любимчики долі. Їхня неймовірна сила та витривалість не раз допомагала долати суворі виклики життя. Та попри це вони залишаються добрими та щиросердними, готовими будь-якої миті прийти на допомогу тим, хто її потребує, і бути справжньою опорою тих, кого вони кохають. Проте життя-гра має свої правила, яких кожен гравець має дотримуватися. За уявний успіх треба платити дорогою ціною – здоров’ям, коханням і навіть життям…
Владимир Евгеньевич Жаботинский
Володимир (Зеєв) Євгенович Жаботинський (1880-1940) – єврейський письменник і публіцист, лідер сіоністського руху, один із засновників Держави Ізраїль. Його фейлетони, критичні статті були дуже популярними, п’єси ставили в театрах. Жаботинський вільно володів сімома мовами, публікував роботи з проблем єврейства і сіоністського руху, статті та фейлетони різними мовами, перекладав на іврит твори класиків європейської й американської літератури. Роман «П’ятеро» був уперше виданий у Парижі. Автор зображує історію єврейської родини в Одесі 1905 року, впроваджуючи думку про безвихідне становище асимільованих євреїв у Російській імперії. Герої книги – молоді, повні життя і надій, але долі їхні сумні, а часом і трагічні.
«По той бік принципу задоволення» – збірка наукових праць, які були опубліковані у 20–30 рр. ХХ століття й присвячені розгляду понять «свідоме» та «несвідоме». Його висновок стосовно наявності у несвідомому потягу до смерті, що базувався на аналізі поведінки ветеранів та інвалідів Першої світової війни, й сьогодні є актуальним для терапії травматичних неврозів та є шляхом розуміння природи неврозу нав’язливих станів, меланхолії та депресії. У своїй праці «Я і Воно» З. Фройд розкриває суть класичної для психоаналізу моделі психіки, складові якої Воно – несвідоме, Я – свідоме, або Его та Над-Свідоме – Супер-Его, або Цензор та їх взаємодія. У статті «Майбутнє однієї ілюзії» – одній із пізніх праць науковця – з погляду психоаналізу розглянуто вплив моральних чинників на взаємини всередині суспільства та причини виникнення релігійних вірувань.
Збірка творів Антуана де Сент-Екзюпері – видатного французького письменника, людини яскравої, дивовижної і воістину героїчної долі. Багато творів автора «Маленького принца» давно завоювали любов читачів. «Земля людей» – найвідоміший після «Маленького принца» твір, збірка епізодів з життя автора, спогадів, роздумів про людей, їхню працю, що перетворює землю, їх стосунки, думки та цивілізацію. У 1939 році твір відзначено Великою премією роману Французької академії. До книжки також увійшов роман «Воєнний пілот» та повість «Нічний політ». Роман «Цитадель» – це спроба опанування світу розумом, не марна, але безрезультатна, бо світ для свого осягання потребує інструменту, набагато тоншого за розум. Це головна книга життя письменника, що дозволяє гідно оцінити масштаб його філософської спадщини.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів. «Сни в оселі відьми» – оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен – талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало – Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою…