Антивірус. Олександр Есаулов

Він же король! Він найголовніший! Він щосили стукнув долонею по столу. Усі замовкли, і тільки міністр науки, який повернувся до короля спиною й, мабуть, не почув удару, чистим і високим голосом продовжував щось доводити міністрові захисту й нападів. Нарешті, помітивши, що всі затихли, замовк і він.

      – Шановні добродії міністри! Від такої балаканини у мене розболілася голова. В армію направляються сто тисяч, у міністерство непродовольства двадцять тисяч, придушення смут і виявлення зрадників…

      Сергійко продовжував називати цифри, позначаючи на картках, кому й скільки надається ресурсів. Коли він дійшов до міністерств продовольства, науки й інших, не пов’язаних з військовими потребами ресурсів майже не залишилося. Розділивши останні жалюгідні крихти між іншими міністерствами, Сергій задоволено відкинувся на спинку крісла.

      – Усе, Ваша Величносте? – запитав прем’єр-міністр і важко видихнув.

      – Усе, – відповів король, – тепер можна й відпочити.

      – Рішення прийняте! – проголосив прем’єр-міністр.

      За столом усі, ніби за командою, заговорили, не дослухаючись одне одного.

      Відразу відчинилися двері і зайшов слуга. З поклоном він повідомив:

      – Ваша Величносте, термінове повідомлення Міністрові придушення смут і виявлення зрадників.

      Сергійко кивнув головою. Міністр підвівся і поспіхом вийшов з кабінету. Його не було лише кілька секунд. Він повернувся блідий і схвильований, у його руках білів складений учетверо аркуш паперу.

      – У країні бунт, Ваша Величносте, – міністр схилив голову і не до місця клацнув закаблуками.

      – Як бунт? Чому бунт? Хто дозволив?

      – Глюки незадоволені вашою політикою. Вони кажуть, що їм нема чим годувати дітей, у магазинах неможливо щось купити, у країні високий рівень безробіття, убогість жахлива, злочинність росте… Тому вони й збунтувалися. Може, викликати війська? – Як!.. Адже щойно всі вони радісно мене зустрічали! Портрети, прапори й білі голуби… Хай живу я!..

      – Це Глюкландія, Ваша Величносте. Тут усе робиться швидко.

      – Добре, – Сергій не задумався ані на секунду і вирішив так, як він свого часу вирішував, граючи на комп’ютері: – Зменшимо армію на третину, а економію розділимо між міністерствами продовольства, науки й транспорту. Продовольства стане більше, і глюки заспокояться.

      – Усе? – запитав прем’єр-міністр.

      – Усе… – з невеликою затримкою відповів король.

      – Рішення прийняте! – знову проголосив прем’єр-міністр.

      Відразу відчинилися двері і зайшов слуга.

      – Вибачте, Ваша Величносте, термінове повідомлення для міністра придушення смут і виявлення зрадників.

      Міністр був відсутній ще менше, ніж минулого разу.

      – Ваша Величносте, зрада! – з порога голосно сказав він.

      – Що?! Яка зрада?

      – Військова змова проти Вашої Величності. Військові вкрай незадоволені зменшенням витрат на армію. Змову очолює міністр захисту й нападів.